Карикатура, можливо, один із найдивовижніших жанрів мистецтва. У ній химерно переплітається реальне і фантастичне, живі істоти перетворюються на механізми, люди – на тварин, тварини – на географічні поняття, а неживі предмети набувають людських рис. Про таку своєрідність карикатури говорить сама її назва, що походить від італійського слова «caricare», що означає «перебільшувати», «навантажувати», «обтяжувати».
Карикатурою можна назвати будь-який художній твір, в якому свідомо підкреслено найхарактерніші риси певного явища (чи людини) і відсунуто на другий план все звичайне і несуттєве.
Отже, карикатура – це свідомо спотворене, підкреслено комічне, пародійне зображення особистості чи події, зазвичай графічне.
Справжнього розквіту мистецтво карикатури досягло в ХІХ столітті. Особливо сприятливим підґрунтям для його розвитку стала Франція, де 1789 року спалахнула революція – подія, яка привернула увагу всієї Європи. Часта зміна урядів, нові закони та звичаї, герої та вороги, навіть мінливі та вельми химерні моди, – все це відобразилося в карикатурі.
Однією з найулюбленіших мішеней французьких карикатуристів були сусіди-англійці. Французи не втрачали жодної нагоди висміяти звички, манери, моду і навіть зовнішність мешканців «туманного Альбіону».
Карикатура «Від'їзд» Годісара де Карі, дуже популярного на той час майстра, належить саме до таких творів. Годісар де Карі поєднує насмішку над англійським сплином, ненажерливістю англійців та їх невибагливим смаком.
Пояснювальний напис свідчить: «Вилікуваний французькою кухнею, англієць повертається в Лондон таким, що зовсім одужав». Англієць постає настільки товстим, що змушений штовхати свій живіт на візку перед собою. Переміщати цей важкий тягар йому допомагає послужливий господар заїжджого двору, який оплакує гірку втрату, адже він втратив чудову нагоду заробити, обманюючи англійця, якого за великі гроші годував котами під виглядом рагу з кроликів: здобута таким чином товста пачка купюр стирчить з його переповненої кишені.
А позаду ми бачимо, як кухар годує м'ясом кішку, адже йому більше не треба видавати її за кролика. І хоча безліч французів було так само обмануто хитрими шинкарями, зображення того, як на цей гачок попався англієць, приносило особливе задоволення жителям Франції.
О.С. Ісайкова, провідний науковий співробітник Національного музею мистецтв ім. Богдана та Варвари Ханенків