№4, 2025

Якості вченого

Вчений повинен мати низку якостей, які допомагають йому робити відкриття та розвивати науку. Ось основні з них:

Слово редактора

Допитливість. Бажання пізнавати нове – ключова якість вченого. Без цікавості неможливо поставити правильні питання. Альберт Ейнштейн говорив: «Я не маю особливих талантів. Я просто пристрасно допитливий».
Критичне мислення. Вчений повинен вміти аналізувати дані, перевіряти гіпотези і ставити під сумнів навіть свої переконання. «Не обманювати себе – перше правило науки», – стверджував Річард Фейнман.
Терпіння та наполегливість. Наукові відкриття вимагають часу. Багато видатних відкриттів було зроблено після довгих років наполегливої праці. Томас Едісон вважав, що геній – це 1% натхнення та 99% поту.
Справжній учений визнає, що його знання обмежені і готовий змінювати свої погляди під тиском нових фактів. Ісак Ньютон: «Те, що ми знаємо — крапля, а те, чого не знаємо, — океан».
Творче мислення. Наука потребує нестандартного підходу. Багато великих відкриттів було зроблено саме завдяки оригінальному погляду на проблему.
Етична відповідальність. Вчений повинен розуміти наслідки своїх відкриттів та нести відповідальність за їх застосування.

Тамара Василівна Бєлих, математик,
кандидат технічних наук

Ці якості допомагають вченому рухати науку вперед і робити світ кращим.

Становленню вченого професор Ганс Сельє (1907–1982) присвятив книгу «Від мрії до відкриття. Як стати вченим» (Hans Selye, From Dream to Discovery: On Being a Scientist). Якості, властиві вченому він класифікував за шістьма найважливішими категоріями: ентузіазм і наполегливість; оригінальність (незалежність мислення, уява, інтуїція, обдарованість); інтелект (логіка, пам'ять, досвід, здатність до концентрації уваги, абстрагування); етика (чесність перед самим собою); контакт із природою (спостережливість, технічні навички); контакт з людьми (розуміння себе та інших, сумісність з оточуючими людьми, здатність організувати групи, переконувати інших та прислухатися до їх аргументів).

На запитання «яка з якостей найважливіша?» відповісти зовсім не просто. У межах, зумовлених науковим середовищем та предметом вивчення, успіх може у тій чи іншій мірі залежати від технічних навичок вченого, його дару спостереження чи здатності взаємодії з колегами. Але незалежно від галузі інтересів чи соціальних умов роботи вченого йому потрібні й інші якості. Будь-яка спроба розташувати їх за ступенем важливості була б довільною, але Ганс Сельє не сумнівається, що найрідкіснішим даром є оригінальність особистості вченого та його мислення. У наведеному списку на першому місці стоїть інтерес, оскільки без мотивації до дослідницької роботі інші якості позбавляються сенсу. Втім, на практиці нестача ентузіазму рідко становить проблему: лінощі дуже незвичні серед вчених. Що ж до оригінальності, то тут справедливо протилежне. Незалежність мислення, ініціатива, уява, інтуїція та обдарованість – головні прояви оригінальності в науці – є, безсумнівно, найрідкіснішими якостями, характерними для наукової еліти. Просто дивно, наскільки одна ця якість може компенсувати нестачу всіх інших.

Однак слід врахувати й попередження Шарля Ріше: «Наука вимагає дедалі більших жертв. Вона вимагає, щоб окремі люди присвячували їй усе своє існування, весь свій інтелект, всю свою працю. Знати, коли слід виявити завзятість, коли зупинитися – це дар, властивий таланту і навіть генію».

Якщо зацікавила тема, пропоную переглянути розділ нашого журналу «Країна знань» Наука в особистостях, який висвітлює творчий шлях та внесок в науку великих вчених.

Тамара БЄЛИХ