У Петербурзі в першій половині XIX століття діяло 5 театрів. У трьох із них Тарас Шевченко спочатку бував як декоратор, а пізніше – і як глядач. Після ремонту Великого театру Тарас вперше побачив на його сцені італійську балерину Марію Тальоні, яка з 1837 року, після блискучих бенефісів у паризькому театрі «Гранд Опера», постійно приїздила до Петербурга. Шевченко бачив її в балетах: «Гітана» та «Сільфіда».  За півкарбованця купував квиток на верхній ярус, який у повісті «Художник» називав «райком». 

За кріпацтва Шевченко не вибирав ані театрів, ані вистав. Коли ж став вільним – усе змінилося. Він уже прискіпливо, зі знанням справи вивчав афіші. Оминав численні водевілі і пустопорожні драми. Вибагливо ставився навіть до улюбленого Александринського театру і боляче сприймав те, що зі 186 постановок сезону 1837–1838 років лише деякі могли зачарувати витончену душу.

Під час навчання в Академії мистецтв у Петербурзі Шевченко відвідував такі вистави:

• «Розбійники» Фрідріха Шиллера.
• Театралізований варіант повісті Бальзака «Метр Корнеліус».
• Оперну виставу «Роберт – диявол» Д.Мейербера.
• П’єси Григорія Квітки-Основ’яненка.
• П’єси Якова Кухаренка.
• Оперу «Фенелла» Д.Обера.

У Михайлівському театрі Петербурга Шевченко бачив  виставу «Тридцять років, або Життя картяра» В. Дюканжа, яку давала трупа Александринського театру.

У кінці 1838 року Шевченко відвідав літературний вечір у Нестора Кукольника, де поет познайомився зі співаком і композитором Семеном Гулаком-Артемовським.

У 1839–1840-х роках у Петербурзі Шевченко відвідував літературно-музичні вечори у Михайла Глінки; на квартирі у письменника Олександра Струговщикова; вечори у історика Миколи Маркевича. Тарас Шевченко готував до постановки свою п’єсу «Назар Стодоля» разом зі студентами Медико-хірургічної академії.

У сезон 1841–1842 років на сцені Александринського театру сім разів пройшла п’єса Григорія Квітки-Основ’яненка «Шельменко-денщик». У вересні–жовтні 1844 року Шевченко в Александрінському театрі бачив гру Михайла Щепкіна у «Наталці-Полтавці» та «Москалі-чарівнику» Івана Котляревського.       

У зрілі літа, як і в молодості, відвідування театрів для Шевченка було мало не щоденною потребою. 25 січня 1843 року поет побував на виставі опери М. Глінки «Руслан і Людмила», де партію Руслана виконував Семен Гулак-Артемовський. У листі до Григорія Тарновського від 25 січня 1843 року поет писав: «А тепер через день дають «Руслана і Людмилу». Та що то за опера! А надто як Артемовський співа Руслана!»

Шевченко любив дивитися драми польською мовою в Києві та інших містах. Поет відвідував вистави, які влаштовували в поміщицьких маєтках. Захоплювався виступом харківської трупи на ярмарку в Ромнах.

До заслання Тарас Шевченко передивився такі спектаклі:

• Оперу-водевіль «Козак-віршувальник» О.Шаховського;
• Водевіль «Лев Гурич Синичкін, або Провінційна дебютантка» Д.Ленського;
• Романтичну драму «Двомужниця, або За чим підеш, те й знайдеш» О.
• Шаховського.

Під час заслання в Новопетровському укріпленні Шевченко брав участь в аматорських гуртках – драматичному та хоровому. Він організував виставу комедії Олександра Островського «Банкрут, або Свої люди – поквитаємося», в якій виконав роль стряпчого Рисположенського.

Після заслання, в Нижньому Новгороді, Шевченко відвідував Нижегородський театр, який тоді вважався одним із кращих провінційних театрів Російської імперії. Там він дивився п’єсу О. Потєхіна «Суд людський – не Божий», а також слухав увертюру з опери Россіні «Вільгельм Телль».

У Нижньому Новгороді в театрі поставили п’єсу «Москаль-чарівник», де Михайло Щепкін грав Чупруна, а роль Тетяни поет віддав молодій актрисі Катерині Піуновій. З 24 грудня до 30 грудня 1857 року на сцені нижегородського театру грав відомий актор і друг Шевченка Михайло Щепкін в п’єсах М.  Гоголя, О. Островського, І. Котляревського. На всіх цих спектаклях поет був присутнім.

А 21 січня 1858 року Шевченко завітав до театру на бенефіс К. Піунової. Для її бенефісу обрали мелодраму «Паризькі старці» Т. Барр’єра і водевіль О. Баженова «Спритна бабуся». Також, перебуваючи в Нижньому Новгороді, Тарас Шевченко дивився вистави О. Островського: «Бідна наречена» та «Бідність – не порок». Усього за час перебування в Нижньому Новгороді поет 18 разів відвідував театр.   

Після заслання, перебуваючи в Петербурзі, Шевченко дивився:

• Оперу Даніеля Обера «Бронзовий кінь».
• Виставу І. Котляревського «Москаль-чарівник», де в ролі Чупруна був С. Гулак-Артемовський.
• В Михайлівському театрі дивився виставу Александринського театру «Весілля Кречинського» О. Сухово-Кобиліна.
• Вистави Шекспірових трагедій, у яких грав Айра Олдрідж: «Отелло», «Король Лір», «Венеціанський купець», «Річард ІІІ», «Макбет».

17 квітня 1858 року Шевченко слухав у Петербурзі оперу М. Глінки «Іван Сусанін», а наступного дня у співачки І. Грінберг поет слухав гру на фортепіано композитора О. Даргомижського.

У листопаді–грудні 1858 року Тарас Шевченко відвідував усі вистави за участю афро-американського і англійського актора Айри Олдріджа.

Тарас Шевченко був добре обізнаний з музикою західно-європейських композиторів. Він слухав опери Россіні, Мейєрбера, Вебера і Обера, знав творчість Белліні, Верді, Моцарта, Бетховена, Шопена, Шуберта та ін. Поет із захопленням слухав гру видатних виконавців-віртуозів – Ф. Серве, А. В’єтана, А. Контського, Ф. Бема. У Петербурзі він бував на виступах угорського композитора і піаніста Ф. Ліста.

Олена Слободянюк, старший науковий співробітник Національного музею Тараса Шевченка