У наш час екзотичні види черепах стали популярними домашніми тваринами. Пік їх популярності як жителів домашніх тераріумів припав на 90-ті роки ХХ століття, завдяки практичній відсутності контролю за ввезенням видів в Україну та Європу. Ці екзотичні тварини стали дуже популярними завдяки початково маленьким розмірам новонароджених черепах, екзотичної зовнішності, відносній невибагливості до штучно створених умов та адаптованості до життя в умовах тераріуму, що можливо створити без особливих зусиль та фінансових затрат. Багато людей і сьогодні утримують їх у своїх квартирах або будинках, насолоджуючись їхньою красою та унікальністю. Однак, що відбувається, коли ці черепахи виростають і починають заважати? На жаль, деякі власники вирішують випустити їх у природу, не усвідомлюючи наслідків своїх дій. Це може призвести до серйозних екологічних проблем, оскільки екзотичні черепахи, які не є природними мешканцями даної місцевості, можуть стати інвазивними видами (Рис. 1).
Інвазивні чужорідні види – це тварини, рослини або інші організми, які навмисно або випадково інтродукуються людьми в місця за межами їхнього природного ареалу, завдаючи негативного впливу на місцеве біорізноманіття, екосистемні послуги або економіку та добробут людини (https://iucn.org/our-work/topic/invasive-alien-species). Вони можуть конкурувати з місцевими видами за їжу, місце для проживання та інші ресурси, або бути хижаками, що призводить до зменшення чисельності або навіть вимирання місцевих видів. Інвазивні види можуть також переносити хвороби та паразитів, до яких місцеві види не мають імунітету, що ще більше ускладнює ситуацію (паразитарні, бактеріальні, вірусні та грибкові захворювання).
Вплив інвазивних видів на біорізноманіття, порушуючи екологічний баланс – це одна з найбільших загроз для екосистем в умовах глобалізації міжнародних зв’язків, транспорту, міграції (чи перенесення) тварин у період воєнних дій (наразі російської агресії), перевезення товарів та тварин. Біорізноманіття включає в себе різноманітність живих організмів у певному середовищі, включаючи різні види, їхні генетичні варіації та екосистеми, в яких вони живуть. Високе біорізноманіття є показником здорової екосистеми, оскільки різні види виконують різні функції, які підтримують баланс у природі, займаючи різні екологічні ніші. Коли інвазивні види опиняються в екосистемі у великій кількості і починають домінувати, це може призвести до порушення балансу біорізноманіття і зменшення чисельності або навіть повного зникнення окремих видів аборигенної фауни та флори, оскільки подекуди місцеві види не можуть конкурувати з новими мешканцями.
У цій статті ми розглянемо, які екзотичні види черепах живуть поруч з нами, чому їх не можна випускати в природу, та які загрози вони можуть нести для місцевих екосистем. Розуміння цих питань є важливим кроком до збереження нашої природи та підтримки біорізноманіття.
В Україні можна зустріти кілька видів екзотичних черепах, які були завезені з інших країн і знахідки яких були офіційно підтверджені фахівцями-герпетологами. Найбільш поширеними є:
1. Trachemys scripta (червоновуха черепаха) – цей вид походить з Північної Америки і став дуже популярним у якості домашнього улюбленця. Він може адаптуватися до різних умов і вже трапляється на близько 27 % території Східної Європи (знаходиться у списку 100 небезпечних інвазівних видів, Рис. 1–3). В Україні черепаху виявили в дренажних водах Києва наприкінці 1990-х років, зокрема на Бортницькій очисній станції (50.3837 пн.ш., 30.6642 сх.д.), де були зафіксовані як молоді, так і дорослі особини. Цікаво, що в теплих водах цієї станції очищення стічних вод (близько +19 - +20°С) протягом усього року можна зустріти різні екзотичні види риб і рослин, такі як гуппі (Poecilia reticulata Peters, 1859) та інші акваріумні риби.
2. Graptemys pseudogeographica (Несправжньокартата черепаха) (Рис. 4–5) є ще одним екзотичним видом, який іноді утримують як домашнього улюбленця. Цей вид походить з Північної Америки і мешкає в ріках та озерах з повільною течією. Черепаха відрізняється характерним малюнком на панцирі та голови, що нагадує географічну карту, що робить її привабливою для любителів екзотичних тварин.
3. Mauremys rivulata (Балканська черепаха) – цей вид черепахи походить з Південної Європи та Азії. Він також може успішно розмножуватися в Україні, особливо в південних регіонах (Рис. 6–7). Також зокрема представники інвазивних видів, через глобальне потепління можуть опинятися та пристосовуватися до життя в значно більш північних широтах порівняно з їх природним ареалом. Зокрема, всі наведені у статті види реєструвались не лише в Україні, а й у значно більш північно розташованій Латвії.
4. Mauremys caspica (Каспійська черепаха) – ще один вид, який був знайдений в Україні, зокрема в Криму на початку ХХ ст. (Рис. 8–9).
Ці види черепах, якщо їх випустити в природу, можуть стати інвазивними, тобто почати конкурувати з місцевими видами за різноманітні ресурси (наприклад, їжа, місця відпочинку/купання, місця гніздування). Це далеко не завжди виявляться у прямій конфронтації між представниками різних видів, що займають схожу екологічну нішу (бійки, напади з подальшим поїданням один одного, тощо), але перенавантаження такими тваринами певної території, яка здатна забезпечити життєдіяльність обмеженої кількості індивідів або ж певної частини місцевих (аборигенних) популяції.
Крім того, екзотичні види черепах можуть становити загрозу для популяцій Європейської болотної черепахи (Emys orbicularis). Болотна черепаха дійсно є унікальним видом, який стикається з багатьма загрозами, незважаючи на свою адаптивність. Основні загрози включають знищення природного середовища існування, забруднення водойм, інвазивні види (Рис. 10–11), та браконьєрство. Ці фактори негативно впливають на популяцію черепах, і в деяких країнах вони вже занесені до Червоної книги та охороняються законом.
Для збереження цього виду важливо проводити заходи щодо захисту їх природного середовища існування і підвищення обізнаності населення про необхідність захисту європейської болотної черепахи. Це може включати створення заповідників, контроль за забрудненням водойм і боротьбу з браконьєрством. Тому важливо не випускати екзотичні види у регіонах існування європейської болотної черепахи.
Чому не можна випускати екзотичних черепах у природу?
Випуск екзотичних черепах у природу може призвести до серйозних екологічних проблем для місцевих (аборигенних) видів та екосистем. Ось кілька причин, чому цього робити не можна:
1. Конкуренція з місцевими видами. Екзотичні черепахи можуть конкурувати з місцевими видами, такими як E. orbicularis (цей вид, що охороняється на території Європи), за харчову базу (об’єкти, якими харчуються черепахи, безхребетні, риба, тощо) та місце для проживання. Це може призвести до зменшення чисельності популяції місцевого виду. Інвазивні види конкурують за місця для прогріву (баскінгу), місця відкладання яєць, місця зимівлі, будучи більшими за розміром та зазвичай і в більшості випадків більш агресивними.
2. Поширення хвороб. Екзотичні черепахи можуть бути носіями хвороб (гельмінтозів, бактеріальних та вірусних хвороб, мікозів), з ким місцевий вид не еволюціонував, тобто не має імунного захисту для своєї безпеки. Тому, це може призвести до епідемій серед місцевих популяцій. На даний момент випадків зараження місцевих болотних черепах інвазивними видами гельмінтів, яких може приносити найрозповсюдженіша інвазивна червоновуха черепаха, на території України не виявлено. Проте, такі випадки відомі в Іспанії та Франції.
3. Порушення екологічного балансу. Випуск екзотичних черепах може порушити баланс в екосистемах, що може мати негативні наслідки для всіх видів, які живуть у цій екосистем, а не лише для Європейської болотяної черепахи. Це є результатом появи більшої кількості хижаків, які створюватимуть значно більший тиск на місцеві види здобичі, знижуючи здатність місцевої системи для підтримання раптово штучно збільшеної кількості хижаків.
4. За найгіршого сценарію, знищення природних біотопів. Інвазивні види можуть змінювати середовище існування, в якому вони живуть, що може призвести до знищення природних біотопів.
Дослідження поширення екзотичних черепах
Дослідження, проведене з використанням ГІС-моделювання (Maxent), виявило, що екзотичні черепахи, такі як Trachemys scripta та Graptemys pseudogeographica, можуть успішно розмножуватися в Україні, особливо в південних регіонах, таких як Одеська, Херсонська та Запорізька області. Так в одном з ставков дендропарку Одеси у вересні 2024 року було знайдено 140 особин червоновухої черепахи та тільки 27 особин болотної черепахи за день. Таким чином виявлено, що екзотичної червоновухої черепахи у 5 разів більше ніж аборигенної болотної (т.ч. 84 % цих угруповань різних видів черепах складають особини T. scripta, Рис. 1). Це підкреслює нагальну потребу в розробці стратегій захисту місцевих видів черепах від впливу інвазивних видів. З кожним роком зростає кількість видів і чисельність інвазивних черепах, що становить загрозу для місцевої фауни. Особливо небезпечно це в умовах зміни клімату, коли більшість термофільних та екзотичних видів просуваються на північ. Додатковий важливий фактор це міграція людей з домашніми улюбленцями через російську агресію, а також випуск у природу тварин з розгромлених зоопарків та виставок з екзотичними тваринами.
Для запобігання подальшому поширенню та негативному впливу інвазивних черепах необхідно розробити та впровадити ефективні заходи контролю за торгівлею екзотичними тваринами та їх випуском у дику природу. Одним з таких може бути встановлення знаків з застереженням, формування листівок та публікації у соціальних сітях. Такі знаки як на малюнку – Рис. 13, можуть бути встановлені в місцях, де існує проблема з випуском екзотичних видів, щоб привернути увагу до екологічних наслідків і необхідності відповідального ставлення до дикої природи. Це може включати як законодавчі ініціативи, так і інформаційні кампанії, спрямовані на підвищення обізнаності населення про проблеми, пов’язані з інвазивними видами, та заохочення відповідального ставлення до природи.
Інформація про інвазивні види повинна стати частиною науково-просвітницьких програм, особливо для виховання та освіти молоді, задля збереження біорізноманіття України.
Висновок
Екзотичні черепахи є досить естетичними тваринами, є досить естетичними тваринами, які можуть бути чудовими домашніми тваринами, але їх не можна випускати в природу, оскільки це може призвести до серйозних екологічних проблем, які загрожують місцевим видам і екосистемам. Важливо усвідомлювати відповідальність за своїх домашніх улюбленців і дбати про їхнє благополуччя, не завдаючи шкоди природі. Якщо ви більше не можете утримувати черепаху, краще звернутися до спеціалізованих притулків або організацій (зоопарки чи спеціальний відділ у крупних зоомаркетах чи зоцентрах і ін.), які займаються захистом тварин та надають подібним тваринам притулок та увесь необхідний для них догляд. Це є одним і принципів відповідального ставлення як до своїх домашніх улюбленців, так і до природи рідного краю.
Ми вдячні проекту Emys–R за підтримку у рамках спільного конкурсу Biodiversa+ та Water JPI на дослідні проекти в рамках Cofund BiodivRestore ERA–NET (GA N°101003777) з ЄС та фінансовій організації Національна дослідницька агенція (ANR, Франція, ANR–21–BIRE–0005), Федеральне міністерство освіти та наукових досліджень (BMBF, Німеччина), Державне агентство розвитку освіти (VIAA, Латвія) та Національний науковий центр (ННЦ, Польща), а також вдячні програмі – PAUSE ANR Ukraine (grant ANR-23-PAUK-0074).
Список використаної літератури
Nekrasova O, Pupins M, Marushchak O, Tytar V, Martinez-Silvestre A, Škute A, Čeirāns A, Theissinger K, Georges JY (2024) Present and future distribution of the European pond turtle versus seven exotic freshwater turtles, with a focus on Eastern Europe. Scientific Reports 14: 21149. Doi: 10.1038/s41598-024-71911-4
Некрасова О.Д.1,2,3, Марущак О.Ю.1,2, Пупінс М.3, Болотова К.М.4, Живора Г.О.5, Жорж Ж.-І.2
1 - Інститут зоології імені І. І. Шмальгаузена НАН України
2 - Страсбурзький університет, CNRS, IPHC UMR 7178, Страсбург, Франція
3 - Інститут наук про життя і технології Даугавпілського університету, Латвія
4 - Київський національний університет культури і мистецтв, КНУКіМ, Україна
5 - Київський Національний університет імені Тараса Шевченка, ННЦ "Інститут біології та медицини", Україна