Палкий поцілунок на очах у всіх – достатньо поширене явище. Мабуть, демократичність стосунків проявляється скрізь, не обходячи стороною і подібну процедуру. Так, час змінюється. Адже колись  поцілунок при всіх вважався правилом поганого тону. Неетично. А етика – велике діло, створене життєвим досвідом, сформоване впродовж людської історії.

Зараз молоді люди цілуються скрізь: у метро і на вулиці, у під’їздах будівель і в навчальних закладах, у кафе і на роботі, вночі і вдень, під час спілкування і при любовних втіхах. Оточуючі ж реагують на це по-різному: одні схвалюють, інші засуджують, треті  заздрять, четверті не реагують ніяк. Якщо ви спитаєте їх чи гарно цілуватися на очах, то половина відповість – ні, а інша спробує уточнити запитання – дивлячись як.

Поцілунок, цілування при всіх – що це? Вада чи добродіяння, мода чи закономірність,  демонстрація чи дивацтво?

Спочатку поцілунок вважався проявом підвищеної уваги, прихильності та симпатії до людини взагалі, а до протилежної статі особливо. Історично поцілунок виник як елемент сексуально-шлюбної гри і прояву родинності. В процесі еволюції він перетворився на елемент взаємостосунків і мав позитивний емоційний підтекст. Це дійство, яке є вираженням емоцій та почуттів. Але ж  «…людина – це краплина розуму в океані емоцій», і дуже важливо в ньому не захлинутись і не втопитися.

Подивимось, що каже з цього приводу російський письменник, лексикограф, етнограф Володимир Даль у найвизначнішій своїй праці «Толковый словарь русского языка»: «Поцелуй – целованье, лобызанье, однократное приложение уст в знак любви, дружбы, привета, уваженья.»

Дружба, дружній поцілунок, при зустрічі або при прощанні. Короткий за часом, легкий за пристрастю, природний за ситуацією. Щока, губи, але не шия, груди або що-небудь ще. Це просто, це природно, це красиво, це не напружує і оцінюється адекватно. Двоє людей, які давно не бачились, зустрічаються на пероні або в аеропорту, протягаючи один одному руки, ніжно обіймаючись, гладячи плечі і, щоб фотографія була більш якісною, фотоспалах у вигляді легкого торкання губ, щока до щоки. Погодьтесь, вчасно, до речі і з нагоди.

Або ж інша ситуація. Місце дії те ж саме, але він вирушає на захід, а вона – в інший бік. Розлучення довге чи коротке – не має значення, та все ж… Рука до руки, очі в очі і в останній момент – цьом! Змах руки, сльоза крізь посмішку на прощання. Прощавай! До зустрічі! Ну, як в кіно, зачіпає, хвилює – просто чарівно.

Батьки люблять і пестять своє дитя. Поцілунок батька чи матері для дитини – це в будь-якій ситуації знак кровної прихильності, любові і поваги, прояв ніжності, заклик до співробітництва і слухняності. Дитя, яке виховується в сім’ї, де існує взаємна повага, комфорт і батьківська любов, виростає хорошою і чуйною людиною, здатною творити добро і бути оптимістом. Шановні батьки! Любіть своїх дітей, не соромтеся бути з ними лагідними і… цілуйте їх частіше і в міру.

Трохи еротики. Жагучий поцілунок кохання, міцний і довгий, з закритими очима...  Діти – «хі-хі», однолітки – «хо-хо», дорослі – «ха-ха» або «ох-ох!». Уявіть собі, їм ще тільки п’ятнадцять, а у них вже все по-дорослому. «Нагадуємо, дітям до 16 років вхід суворо за  рецептом і тільки, якщо лікар прописав!» (жарт). Чи можна?  Чи потрібно? А як нам, людям, що відводять очі, вперед і  вбік дивляться, людям, які ідуть і їдуть? Оточення зобов’язує! Етика, сформована впродовж людської історії, зобов’язує!

Інший варіант. Берег моря, небо в зірках і навкруги нікого. Почуття переповнюють, звідусіль ароматні запахи кохання. Інтимна атмосфера. Цікаво і приємно. Дія виправдана. Не для всіх, а для себе. Тільки їм, тільки двом, тільки між ними і для двох. Навіть якщо «на улице –20⁰, бери вазелин и бежим целоваться» (Земфіра). Куди? Туди, де нікого немає, де ніхто не бачить і не чує. Поцілунок кохання – це інтим, а не рекламний плакат торговельної марки.

Метро, ескалатор – один вгору, інший вниз. Масовка, тобто багато людей, хтось місцевий, а хтось ні, хтось із дітьми, а хтось без, хтось на роботу, а хтось просто так. Зовсім різні і за віком, і за соціальним станом. Вона юна, тендітна. Він – вищий на півголови і ще не поголений.

Сцена №1. Зображають поцілунок пристрасті за всіма хронометричними показниками. Очі томно прикриті, лобизання, що асоціюються з «довгограючою» жувальною «стиморол прозет», ситуація зовсім не відповідає дотриманню правил техніки безпеки типу: «Стійте на ескалаторі обличчям у напрямку руху, тримайтеся за поручень» і правил особистої гігієни у громадських місцях.

Він: виражає почуття власності, сміливості і перемоги, бажання продемонструвати це оточуючим.
Вона: її виділили, до неї проявили увагу, вона найкраща для нього і така покірна.
Ми, вони, оточуючі: «Фі! Ну-ну… Так-так…»
Думки вголос: «Рольова гра у дорослість, символічне, фетишистське демонстрування ніжності».
А на обличчях засуджуюча міна огидності та іноді обурення. Спитаєте, чому? Відповідаємо – наглядно момент інтимності, що завжди виконує функцію прелюдії до сексу. Ну не на ескалаторі ж!

Цілуйтеся на здоров’я! Тільки знайте де, коли і як. Поцілунок потрібен не для демонстрації оточуючим, а перш за все закоханим.

Гарно, коли цілують дамі руку, коли торкаються губами до щоки, даруючи квіти або просто при зустрічі-розлуці, коли молода мати цілує немовля, коли батько цілує доньку, вітаючи з одержанням  диплома… Гарно… В цьому присутній елемент благородності і культури.

Вихвалятися ж поцілунком, а тим паче його демонструвати – це аморально і не етично. Навіщо надбання двох робити надбанням усіх?

І хай та «краплина» робить цей «океан» багатішим і величнішим у своїй величі!

Віктор Почунайло, психолог