на прикладі діяльності наукової бібліотеки Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого в перші півтора десятиліття ХХІ ст.

Ще якихось три десятиліття тому ми пишались, що живемо в країні, яка читає найбільше у світі. Гарна книга була дефіцитом, вважалась чудовим подарунком; практично в кожній поважаючій себе хаті на почесному місці красувалися полиці з книгами. В наш час ситуація докорінно змінилася. Розповсюджена думка, що читання книжок більш не займає головного місця серед способів проведення дозвілля. Нажаль для цього є певні підстави. З’явились книжкові розвали, на яких книги продаються за символічну ціну. Пункти прийому макулатури завалені колись дефіцитними підписними виданнями. В той же час наклади нових видань знижуються. В першу чергу це пов’язано з появою та розповсюдженням новітніх інформаційно-комунікаційних пристроїв (ноутбуки, нетбуки, планшети, мобільні телефони, електронні книги), виникненням Інтернету та соціальних мереж. Читання художньої літератури перестало займати визначальне місце серед способів проведення дозвілля молоді, в тому числі студентської. Це, в свою чергу, негативно вплинуло на рівень їх книжкової культури.

Але, незважаючи на те, що кількість інформації в Інтернеті постійно зростає, книжкова культура також залишається актуальною. Це пов’язано з тим, що в книгах, на відміну від Інтернету, міститься більш перевірена інформація. Крім того книга, особливо художня, вчить образному мисленню, без якого людина просто деградує.

В Стенфордському університеті (США) були проведені дослідження впливу читання на мозок людини. У підсумку були зроблені висновки, що читання підсилює роботу області мозку, яка відповідає за концентрацію мислення. В процесі аналізу прочитаного вмикались когнітивні (пізнавальні) функції мозку і активувалась його робота. Це відрізняє читання від перегляду відеоряду, який дає такі образи в готовому вигляді. Багато сучасних досліджень свідчать, що  дивлячись, наприклад, телевізор, людина отримує інформацію, оминаючи центр критики, тобто глядач сприймає побачене як реальність. З цього можна зробити висновок, що читання необхідно для тренування мозку, більш повного використання його можливостей і навіть для таких суспільно значущих речей як формування громадянської позиції, перетворення індивіда на активного члена суспільства. А це вкрай важливо в умовах швидких, радикальних змін у суспільній свідомості, необхідності сформувати зрілу патріотичну позицію, відокремивши правду від брехні.

Поняття «книжкова культура» вивчали багато вчених. Тому ми розглянемо тільки декілька визначень. Так, наприклад, А. Сидоров дав таке визначення: «книжкова культура – це частина загальної культури певного періоду» [1], а С. Грипич вважає, що «книжкова культура є частиною культури суспільства, синонім книжкової справи або її частина, або їх складова частина [2]. Деякі вчені вважають, що книжкова культура є особливим феноменом, якій виступає як продукт загальнокультурних процесів та важливий фактор, якій стимулює цивілізаційний розвиток суспільства [3]. На наш погляд, книжкова культура – це частина загальної культури людства, яка є відображенням рівня інтелектуального потенціалу нації. Книга – це універсальний спосіб передачі знань про усі досягнення культури за історію розвитку людства. Саме тому книга відігріває таку важливу роль у вихованні молоді.

Ознаки зниження чи втрати актуальності цього поняття не можуть не викликати стурбованості і ставлять бібліотеки у важкі умови, породжуючи необґрунтовані на наш погляд, сумніви в їх майбутньому. Аж ніяк не на оптимістичний лад налаштовують фотографії читального зала одної крупної харківської бібліотеки, зроблені в різні роки. На фото сторічної давнини яблуку нема де впасти: читачам не вистачало посадкових місць, і вони сиділи на принесених звідкись стільцях. На більш пізніх фото місць вистачає вже усім, з’являються вільні. А зазирнувши в той самий зал в наші часи (напередодні війни), я знайшов вільними більшість місць. Читальна зала була майже пустою.

В умовах зниження читацького попиту бібліотеки різними способами намагаються подолати негативні тенденції. На жаль, масового характеру набуло звичайна підгонка статистичних показників обслуговування і книговидачі під заздалегідь відомі, «заплановані» показники. Але, багато бібліотечних колективів роблять усе, аби повернути та втримати інтерес до книги, і досягають у цьому певних успіхів. Особливу цінність має досвід такої роботи бібліотек вищих навчальних закладів. Бо підготовка фахівців високого рівня в будь-якій галузі не може бути успішною без формування всебічно розвинутої особистості, наділеної такими загальнолюдськими якостями як моральні чесноти, соціально-політична і громадська відповідальність, патріотизм, відчуття загальнолюдської і національної гідності, ґрунтовні знання у різних галузях суспільного життя, належний ступень глибини політичного і економічного мислення, широкий кругозір, тощо. Всі ці якості прищеплюються людині насамперед через книги.

Я з великою теплотою згадую свою багаторічну працю в Науковій бібліотеці Національного юридичного університету імені Я. Мудрого в Харкові і вважаю, що позитивний досвід роботи її колективу, зокрема у 2010-ті роки, заслуговує на повагу та поширення. НЮА імені Я. Мудрого відігравав роль провідного юридичного ВНЗ в Україні, справжньої кузні юридичних кадрів. Діяльність бібліотеки завжди була спрямована не тільки на інформаційне забезпечення та допомогу освітньому процесу у формуванні озброєної фаховими знаннями особистості, а й на загальноосвітній, культурний і духовний розвиток студентів – майбутніх юристів. З цією метою бібліотека Університету розробила і впровадила цілю низку заходів.

Разом із кафедрами та лабораторією естетично-художнього виховання, студентським Сенатом, асоціацією випускників університету  проводились  культурно-просвітницькі заходи, експонувались тематичні професійно-орієнтовані книжкові виставки, організовувались зустрічі із правознавцями, авторами популярних книг, тощо.

Ідучи в ногу з часом, співробітники бібліотеки створили власний веб-сайт, на якому в Інтернет-просторі доступні віртуальні книжкові огляди, презентації до ювілейних, пам’ятних дат та подій. Вони також транслювалися  на мультимедійну панель, встановлену у головному читальному залі бібліотеки університету. Про найпопулярніші заходи користувачі бібліотеки дізнавались також з соціальних мереж, де завжди можна було бачити враження, відгуки відвідувачів у Facebook.

Палітра культурно-просвітницьких заходів університетської бібліотеки була різноманітною та яскравою. Наприклад, нікого не лишали байдужими віртуальні виставки «Дорогами війни – до Перемоги» (створена до 70-річчя перемоги над фашизмом у ІІ Світовій війні) і webmuseum «Солдати перемоги над нацизмом: фронтовики Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого». До Міжнародного дня визволення в’язнів фашистських концтаборів на веб-порталі експонувався історико-документальний медіа-огляд «Фашистські табори смерті – геноцид проти людства». Ці меморіальні заходи сприяли вихованню молоді у дусі патріотизму, поваги до воєнних подвигів прадідів, які в союзі з представниками інших держав і народів здолали найбільше зло в історії тогочасного людства – нацизм.

Духовне життя справжнього українця важко уявити без знайомства з творчістю Великого Кобзаря. Бібліотека і студентський Сенат університету були постійними організаторами та учасниками Шевченківських читань, на яких присутні знайомилися з фондовими колекціями шевченкіани, дивилися буктрейлер за книгою відомих українських сценаристів Костянтина Тур-Коновалова і Дениса Замрія «Художник» про петербурзькі роки молодого Тараса, створений творчими силами співробітників бібліотеки. Буктрейлер був представлений на конкурс, який проводила українська бібліотечна асоціація та книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля». Невмирущі твори Кобзаря і вивчення його драматичного життєвого шляху прищеплюють сучасникам національну гідність, орієнтують майбутніх юристів завжди обстоювати свободу, стояти на правовому захисті бідних, соціально-незахищених і знедолених.

Для того щоб наблизити до читача скарбниці книжкового фонду художньої літератури в бібліотеці постійно проводилися різні заходи. По-перше, постійно діяли книжкові виставки. Наприклад, «Фантастика і фентезі: найкращі книги для справжніх прихильників жанру», до фестивалю наукової фантастики, «Детективні романи вітчизняних і закордонних авторів». А також відкрити перегляди, присвячені письменникам-ювелярам «Світ крізь книгу»: 100 років – І. Шоу, 90 – Б. Чичибабіну,  130 – О.М. Толстому, 230 – А. Стендалю, 200 – П. Гулаку-Артемовському, 130 – Я. Гашеку, 95 – М. Дрюону, 965 – О. Хаяму, 95 О. Гончару тощо.

Навесні 2015 року були проведені дві зустрічі, присвячені видатному українському поету шістдесятнику Василю Симоненку і геніальній українській поетесі сучасності Ліні Костенко. В підготовці і проведенні вечорів активну участь брали студенти-читачі бібліотеки, які декламували улюблені вірші. Звучали пісні на слова цих поетів. Учасники переглядали документальні фільми, з яких дізнавалися про їх життєвий і творчий шлях. І, звичайно ж, бібліотекари підготували виставки книжок цих непересічних майстрів українського художнього слова. Майбутні юристи, не були пасивними слухачами, вони ставали активними учасниками, дискутували, декламували улюблені вірші, виступали з короткими, але змістовними повідомленнями за окремими темами.

А як щодо конкуренції паперових книг з електронними текстами? Наукова бібліотека і студентське самоврядування за підтримки ректорату та профспілкового комітету студентів багато років проводять конкурс «Reader of the year – Читач року» під гаслом «Читай! Формат немає значення!» [4], покликаний пропагувати читання книжок, як джерело інформації і форму проведення дозвілля. Відповідно до Положення про конкурс упродовж року за допомогою автоматизованої бібліотечної системи обслуговування визначаються найактивніші читачі бібліотеки за наступними критеріями: регулярність відвідування бібліотеки, кількість замовлених і отриманих книг, дотримування правил користування бібліотекою, активна участь у житті бібліотеки та Університету. На наш погляд, цей конкурс стимулює студентів до активності та зацікавленості бібліотекою, її книжковими фондами, тощо. Серед номінацій, в яких визначаються переможці є й «Художня література», читання якої сприяє загальному розвитку молоді.

Нами було проведено дослідження, яке дозволяє оцінити ефективність вищеописаних заходів по роботі з читачами Університету. Основою для цього послужили бібліотечні звіти за 2000-2013 рр.

В 2003 році видача художньої літератури в порівнянні з минулим роком впала з 12 300 прим. до 11 310 прим. Це склало 14,4 % книговидачі. В 2004 році книговидача художньої літератури різко зменшилася майже в 7 разів – з 11 310 прим. до 1 657 прим., що склало усього 0,02 % від загального числа виданої літератури. Ті ж самі показники були й у 2005 році. В 2006 році видача художньої літератури в порівнянні з минулим роком збільшилась на 910 прим. Але, в зв’язку з тим, що кількість читачів теж збільшилась, видача художньої літератури скала 0,03 % від загальної видачі. Починаючи з 2007-го року кількість виданої художньої літератури починає постійно знижуватися: від 2 050 прим. в 2007 році до 605 прим. в 2012.

Проте, в 2013 році книговидача художньої літератури збільшилась і склала вже 8,4 %. Результати проведеного дослідження свідчать, що численні заходи на популяризацію літератури, зокрема художньої, що проводились в бібліотеці НЮУ імені Я. Мудрого в перші півтора десятиліття ХХІ століття мали певний ефект – зниження попиту на художню літературу було не стійким (що на нашу думку є досить непоганим результатом. Зважаючи на вищезгадані негативні тенденції). Це дає деякі підстави не вірити поганим прогнозам щодо майбутнього книги, читання і бібліотек.

Невдовзі почалася війна (спочатку «гібридна», а згодом і повномасштабна), яка невпізнанно змінила світоглядні та читацькі пріоритети, а також сам склад читачів (багато наших студентів і викладачів пішли у військо, багато виїхало за кордон). Не зважаючи на зовнішні обставини університет зміг добудувати і в 2017 році ввести в експлуатацію дев’ятиповерхову будівлю навчально-бібліотечного корпусу, що є однією з найкращих домівок книги в сучасній Україні.

Початок повномасштабної війни розлучив мене зі стінами бібліотеки НЮУ, які майже за 30 років стали рідними і я не бачу, що там відбувається зараз. Але впевнений, що бібліотекари НЮУ і в тяжких умовах воєнного часу докладають усіх зусиль, щоб двері бібліотеки завжди відкривали читачам світ корисної для професійного, інтелектуального і душевного зростання інформації, дивний світ КНИГИ – паперової та електронної.

Література:

1. Грипич С. Книжкова культура як складова сучасної духовної культури. Вісн. Кн. палати: наук.-практ журнал. 2012. № 1. С. 44-47.
2. Васильев В.И. Библиогафия и книжная культура. Библиография. 2010. №6. С. 29-34.
3. Положення про конкурс «Читач року».

І.В. Золочевський, колишній співробітник наукової бібліотеки НЮУ імені Я. Мудрого