Про косметичні недоліки та захворювання шкіри, про косметичні засоби знали у стародавній Греції, про це багато писав ще Гіппократ. В його працях можна знайти поради і рецепти засобів для жінок, чия шкіра втратила пругкість, засоби для чистки зубів, для зм’якшування шкіри та позбавлення пігментних плям, для ароматизації тіла, одягу тощо.

Слово «косметика» походить від давньогрецької «мистецтво прикраси». У сучасному світі людям важко уявити своє життя без косметики. Споживачі мають змогу придбати товари, виготовлені різними фірмами. Та чи будуть ці вироби корисними для нас, якщо ми візьмемо до уваги знання, якими володіємо на сучасному етапі розвитку науки?

Пропонуємо ознайомитися з історією розвитку косметики та дізнатися більше про деякі інгредієнти засобів, якими люди користувалися у різні епохи.

Використання косметики було важливим для людства в усі часи. Маскуючи недоліки за допомогою певних засобів, наші пращури виглядали краще і, відповідно, привертали до себе увагу представників протилежної статі.

Наприклад, звична для всіх людей нелюбов до акне (вугрів) і бажання позбутися їх якнайшвидше, пояснюється нашою підсвідомою поведінкою. З точки зору еволюції занепокоєння вуграми викликано потребою позбутися різних небезпечних паразитів зі шкіри, а отже, прибрати з неї видимі дефекти. Це змушувало наших предків проводити досліди з використанням продуктів рослинного і тваринного походження для отримання бажаного результату.

Крім того, не варто забувати про культурну складову розвитку косметичних засобів, особливо це стосується впливу релігії, яка встановлювала норми моралі в суспільстві.

Перші факти використання макіяжу задокументовано у записах Стародавнього Єгипту, знайдених у гробницях під час археологічних розкопок. Наприклад, із записів папірусу Еберса дослідникам стали відомі рекомендації щодо використання  засобів для догляду за тілом.

Крім того, вчені встановили склад тогочасної косметики за допомогою аналізу ємностей у гробницях, а також те, що використання макіяжу єгиптянами мало перш за все сакральний зміст. На давніх фресках можна побачити яскраво виділені очі. Їх наводили для захисту від злих духів, бо за віруванням вони могли проникати в тіло через органи зору.

Інгредієнтами для косметичних засобів Стародавнього Єгипту слугувало все, що можна було знайти в природі: рослини (полин, ріжкове дерево, моринга), продукти тваринного та рослинного походження (смоли, воски, жири) і велика кількість мінералів.

Стосовно останніх варто зазначити, що вони наносили організму найбільшої шкоди, бо мали у своєму складі солі важких металів. Для фарбування очей використовували масла, до яких додавали сурму (для чорного забарвлення), малахіт (для зеленого) або лазурит (для синього).

Ці речовини – нерозчинні сполуки, тож при постійному нанесенні на тіло вони накопичуються в організмі та порушують регуляторні функції. Наприклад, сурма інгібує ферменти, що призводить до серцевої недостатності та інших захворювань. Крім того, вона здатна потрапляти в організм людини через дихальні шляхи і викликати ліпоїдну пневмонію. Цікавим є те, що, на жаль, її досі використовують у сучасній косметології.

Наступний етап розвитку косметики припадає на часи Стародавньої Греції. Тоді основними інгредієнтами засобів були речовини природного походження: ароматичні масла, олії, мед та різні мінеральні породи. Проте, на відміну від єгиптян, стародавні греки застосовували солі свинцю набагато частіше.

В наш час досить часто використовують масла як компонент продуктів для догляду за волоссям та шкірою, за що можемо подякувати давнім грекам.

У контексті історії косметології заслуговують на увагу і країни сходу, зокрема Японія. Один з найвідоміших культурних феноменів – гейша, виник у ХVІІ ст. Цей образ є досить впізнаним і в наш час через особливості зовнішнього вигляду артисток, а саме білий грим на обличчі й чітко виділені очі та губи. Для створення такого макіяжу використовували свинцеві білила, вугілля та пелюстки троянд або шафрану для помади.

Також на традиційних гравюрах укійо-е можна побачити японців з чорними зубами. Ця практика називалася охагуро, що дослівно означає «чорні зуби», і проводилася переважно в естетичних цілях, хоча це покриття емалі захищало зуби від карієсу.

Для проведення цього обряду брали розжарену залізну окалину і вносили її в саке або оцет, після чого залишали на один-два тижні. В ході реакції отримували ацетат заліза (ІІІ). Після цього використовували сік галів (дубових яблучок) і змішували з отриманим розчином солі заліза.

В галах міститься велика кількість дубильних речовин – танінів, що являють собою фенольні сполуки з великою кількістю гідроксильних груп. Внаслідок взаємодії речовин зуби і зафарбовувалися у чорний колір. Ця практика була розповсюджена навіть на Русі, а в деяких регіонах Азії її використовують і в наш час.

Визначним етапом розвитку косметики варто відзначити період Ренесансу. Завдяки європейським художникам-портретистам ми маємо змогу побачити модні тенденції того часу, а саме бліду шкіру, високий лоб, світле волосся та розширені зіниці.

Аристократи йшли на жертви заради зовнішнього вигляду, використовуючи солі важких та отруйних металів, як-от миш'як або ртуть, негашене вапно, отруйні рослини.

Щоб чоло виглядало вищим, на верхню частину обличчя, де починалося волосся, наносили негашене вапно, після чого накладали розтертий аурипігмент (сульфід арсену) і залишали на деякий час. В результаті цих дій волосяна фолікула повністю руйнувалася, а людина отримувала бажану красу.

Нині ми маємо змогу використовувати пероксид водню для освітлення волосся, а в епоху Ренесансу люди, які прагнули отримати блонд, мусили прогулюватися під сонцем з сумішшю солей свинцю, нанесеною на голову.

З розвитком медицини ми маємо уявлення про вплив іонів свинцю на організм людини. Особливо небезпечним є їхній вплив на нервову систему, оскільки вони призводять до зниження когнітивних функцій та метаболізму білків. Лише з кінця ХІХ та початку ХХ століття, після стрімкого розвитку науки та медицини, косметичні засоби почали набувати сучасного вигляду. Кінематограф несвідомо диктував правила моди: люди хотіли бути схожими на своїх кумирів, а як відомо, попит породжує пропозицію. Це до невпізнанності змінило індустрію краси.

Довгим був шлях косметики від примітивних до сучасних форм. Ну а косметика наших потомків буде відрізнятися від сьогоденній косметики та косметики наших пращурів.

Від сучасних косметичних засобів вимагається не тільки зовнішній ефект але й довготривалий благотворний внутрішній вплив на шкіру, направлений проти процесів старіння. В складі сучасних косметичних засобів включаються натуральні продукти, тонізуючи  препарати, екстракти трав. Ці речовини стимулюють процеси відновлення шкіри, сприяють росту нових клітин.

В засобах часто можна зустріти такі складники:

– Гліцерин

Відносно дешевий компонент більшості косметичних засобів. Дослідження довели, що він покращує вигляд шкіри, а речовина є безпечною для зовнішнього використання. Методи добування гліцерилу не впливають на його хімічні та фізіологічні властивості, впливає лише його чистота, яка в косметичних засобах має бути вище 95 % (не враховуючи воду).

– Вітамін С (аскорбінова кислота)

В косметичних засобах його використовують як антиоксидант, який захищає шкіру від згубного впливу факторів навколишнього середовища, але у людей з чутливою шкірою або алергією він може викликати подразнення. Тому продукти, які містять аскорбінову кислоту, лікарі рекомендують спочатку наносити на невелику ділянку шкіри для перевірки.

– Нікотинамід (вітамін В3)

Зменшує почервоніння шкіри, пришвидшує мікроциркуляцію крові, відіграє роль у транспортуванні кисню та пришвидшує регенерацію шкіри.

– Органічні кислоти

В природі існує більше тисячі різних органічних кислот, але для використання в косметичних цілях придатні лише одиниці. Найвідомішими є гіалуронова кислота, саліцилова кислота, пальмітинова кислота та фруктові кислоти. Однак, вони здатні викликати подразнення та алергічні реакції, тож перед використанням засобів, які їх містять, варто порадитися зі спеціалістами.

На жаль, деякі компанії користуються незнанням людей і рекламують продукти з інгредієнтами, які не лише не приносять користь, а іноді й шкодять.

Наприклад, на ринку можна знайти засоби, які містять у своєму складі золото. Хоч це й інертний метал, який взагалі не взаємодіє зі шкірою за звичайних умов, надлишок іонів золота в організмі (не часточок, а саме заряджених іонів) може спричинити порушення в роботі статевої системи.

Тому радимо ставитися до вибору косметики більш відповідально й за необхідності звертатися за консультацією до професійних косметологів та дерматологів.

Дмитро Пархоменко