З дитинства нас вчать регулярно чистити зуби, залякуючи в іншому випадку карієсом. Але що робити, якщо зубна щітка і паста недоступні? Невже ці засоби гігієни – панацея від карієсу? Звичайно, ні, що й підтверджує археологія.

Історичний екскурс

Людство почало піклуватися про свої зуби приблизно 7-8 тисяч років тому. Найдавнішим інструментом догляду за зубами були розщеплені гілочки дерев, виявлені в давньоєгипетських похованнях. Дослідивши 110 поховань часів стародавнього Єгипту, вчені лише в 7% власників щелеп виявили карієс.

Головною зубної проблемою за часів фараонів було стирання зубної емалі, зумовлене традиційною давньоєгипетської їжею, грубою і одноманітною. Детальне вивчення черепів тих часів показало, що зубний біль вгамовувався хірургічним шляхом.

Давньоєгипетські стоматологи («зубні люди») свердлили щелепні кістки, застосовували зубні голки і порожні трубки для дренування зубного гною.

Свердлячи щелепні кістки без знеболювання, «зубні люди» намагалися послабити біль різними примочками, порошками, пастами, виготовленими власноруч.

Свій досвід давньоєгипетські дантисти записували і передавали наступним поколінням. Так з’явився знаменитий «папірус Еберса», збірник давньоєгипетських медичних праць, переважно стоматологічних, переведених і зведених єгиптологом Георгом Еберсом у 1875 р., що датується ХVIII ст. до н.е.

Давньоєгипетські дантисти часто використовували у своїй практиці мед, ладан і коріння бобів. Для того, щоб вилікувати зуб, який «турбує найближчу плоть» (пародонтоз) у «папірусі Еберса» давалася, крім інших, наступна рекомендація: «Зотри на пасту і прикладай до зуба одну частину кмину, одну частину фіміаму і одну частину цибулі».

Багато з рекомендацій «папірусу Еберса» сучасні фармацевти і стоматологи відтворили і використовують у своїй практиці.

І давні єгиптяни, і наші сучасники відчували забобонний страх перед «зубними людьми». З метою профілактики стоматологічних проблем у Давньому Єгипті застосовували зубну пасту: суміш з попелу нутрощів бика, пемзи і розтертої на порошок яєчної шкаралупи. Наносили цю суміш собі на зуби давні єгиптяни пальцем.

Пізніше в Стародавній Греції і античному Римі для догляду за ротовою порожниною стали використовувати палички, розміром зі звичайний олівець, розмочалені з одного кінця (він служив щіткою) і гостро заточені з іншого (цей кінець був зубочисткою). Саме римляни вигадали зубочистки, які вони робили з бронзи, срібла, золота і навіть слонової кістки.

Крім того, римляни винайшли і свою пасту, схожу на давньоєгипетську, тільки в неї додавали подрібнені горіхи, пелюстки троянд, мед, а також шкаралупу устриць і золу деяких морських водоростей, що містять харчову соду.

Зрозуміло, така зубна паста була тоді доступною лише небідним римським громадянам. Простий римлянин задовольнявся золою, а після полоскав рот водою.

Після падіння Римської імперії в Європі на багато століть перестали чистити зуби, а ось на Сході ця процедура перетворилася на священний ритуал. Пророк Магомет увів поняття гігієни рота в свою релігію. Коран рекомендує полоскати рот перед молитвою.

Самурайський кодекс честі (бусідо) наказує японським воїнам чистити зуби вранці і ввечері.

Ну а індуїзм розглядає рот як ворота в тіло людини, які необхідно утримувати в чистоті. Жерці індуїзму (брахмани) воліли чистити зуби, одночасно спостерігаючи за сходом сонця і читаючи при цьому мантру.

Для догляду за ротовою порожниною індуїсти використовували місвак – паличку, виточену з гілок нііма й араку. Під час жування гілочок цих лікувальних рослин волокна, що їх складають, розщеплюються і перетворюються на пензлик. Цей засіб гігієни – «зубна паличка» – і донині популярний на Сході. Ну а звична для нас зубна щітка – відносно недавній винахід.

Ода зубній щітці

Зубну щітку сучасного типу винайшли китайці десь у 1498 році: свиняча щетина кріпилася до бамбукової або кістяної ручки. В XVII столітті цей засіб гігієни потрапив в Європу, де свинячу щетину замінили на м'який кінський волос.

Виготовлялися зубні щітки в Європі за індивідуальним замовленням і коштували недешево.

Серійний випуск зубних щіток був розпочатий у 1780 році англійцем Вільямом Аддісом, засновником фірми «Addis». Однак масово виробляти зубні щітки почали тільки наприкінці ХIХ століття. При їх створенні використовували щетину тваринного походження аж до 24 лютого 1938 року. У цей знаменний день компанія «Oral-B» вперше випустила зубну щітку, в якій тваринну щетину замінили нейлоновими волокнами. Нейлон швидше висихає, тому не є розсадником бактерій, а головне – набагато м’якіший за щетину.

Жорсткість щетини – головний показник зубної щітки. За жорсткістю зубні щітки ділять на дуже м’які, м’які, середні і жорсткі.

Щітки з м’якою щетиною призначені для дітей від 5 до 13 років, дорослих з вираженою хворобливістю ясен (кровоточивість, набряклість), а також (увага!) вагітних і годуючих жінок.

Щітки середньої жорсткості підходять підліткам старше 13 років і дорослим. Жорсткі щітки використовуються в основному для чищення зубних протезів і в разі швидкого утворення зубного каменю. Застосовувати їх можна тільки після консультації з дантистом.

Крім того, існують електричні й ультразвукові зубні щітки. Користувачам електричної зубної щітки стоматологи рекомендують її використовувати лише 2-3 рази на тиждень.

Ми рекомендуємо оновлювати зубну щітку кожні 3-4 місяці, зберігати її у вертикальному положенні, щетиною догори. Не рекомендуємо постійно тримати її в закритому контейнері. І само собою, не використовувати одну й ту саму щітку кільком людям. Щітки різних людей треба зберігати окремо.

Якщо ви перенесли інфекційну хворобу, то треба поміняти не тільки зубну щітку, але й усі засоби особистої гігієни.

У січні 2003 року американці зубну щітку розмістили під першим номером у списку винаходів, без яких вони не змогли б прожити, залишивши позаду мобільний телефон, особистий автомобіль і персональний комп’ютер.

Але що робити, якщо зубна щітка недоступна? З’їсти несолодке яблуко – найкращий природний засіб для очищення зубів. Адже хоча зубна паста і щітка є важливими засобами гігієни, однак стан зубів визначається не ними.

Чому псуються зуби?

Здоров’я ваших зубів залежить, насамперед, від уживаної вами води та їжі. Зубам необхідні вітаміни А, С, Д і кальцій. Особливо кальцій необхідний, коли зуби тільки починають формуватися, а це відбувається на шостому-сьомому тижні внутрішньоутробного життя. Саме в цей період вагітності повинна починатися профілактика карієсу: вагітним необхідний раціональний харчовий режим, що обов’язково включає продукти, які містять кальцій і згадані вітаміни.

Якщо в раціоні вагітної буде дефіцит якого-небудь з вищенаведених елементів, то зростаючий в ній ембріон свої потреби задовольнить за рахунок її організму, а це серйозним чином позначиться на зубах жінки, аж до повної їх втрати.

Добова норма вітаміну С (аскорбінової кислоти) для вагітної жінки: 300-400 мг, у період годування груддю 500-600 мг. Увага:

аскорбінова кислота – це водорозчинний вітамін, яким, на відміну від жиророзчинних А і Д, запастися не можна.

Чи може жінка під час вагітності відвідувати стоматолога? Не тільки може, але й повинна це робити: адже в цей момент її зуби зазнають випробування. Інше питання, що в цей період не всі стоматологічні процедури для неї корисні й безпечні.

Чому псуються зуби? У переважній більшості через карієс. А чому виникає карієс? Головним чином через бактерії, які мешкають на зубах і перетворюють цукор на органічні кислоти.

Регулярний вплив цих кислот розм’якшує зубну емаль. Мало-помалу емаль руйнується, утворюється порожнина і виникає карієс. Зубний біль з’являється, коли патологічний процес зачіпає пульпу (судинно-нервовий пучок зуба).

Однак, не все так трагічно: пошкоджені ділянки зубної емалі щодня ремінералізуються, забезпечуючи збалансованість мінералів у зубній емалі. Було доведено, що цьому процесу сприяють фториди, що містяться у воді та їжі.

Ваша слина також очистить зуби від залишків їжі і за 15-20 хвилин нейтралізує кислоту в зубному нальоті. Очевидно, саме за ці хвилини бактерії руйнують зубну емаль.

Таким чином, ступінь шкоди визначається не кількістю цукру, який ви з’їли за раз, а тим, як часто ви їсте солодощі протягом дня. Так як слинотеча під час сну сповільнюється, найбільшої шкоди зуби зазнають, коли ви їсте або п’єте щось солодке, а потім лягаєте спати, не почистивши зуби.

Арас Мостофізадех, лікар-стоматолог, аспірант