В будь-якій ситуації, незалежно від свого бажання, ми вимушені постійно спілкуватися з батьками, однолітками, вчителями, колегами. Інакше й не може бути, бо кожен з нас живе і працює серед людей: ми ходимо в гості, зустрічаємось з друзями, виконуємо з колегами по роботі якусь спільну справу тощо. При цьому до кожного з них у нас особливе ставлення, яке проявляється в манері спілкування...

Взагалі, спілкування нагадує своєрідну піраміду, яка складається з чотирьох граней: ми обмінюємось інформацією, взаємодіємо з іншими людьми, пізнаємо їх і, разом з цим, переживаємо власний стан, який виникає в результаті спілкування.

У словнику Володимира  Даля слово «спілкування» означає певну міру прекрасного, багатство і повноту, великодушність і щедрість. Однак спілкування між людьми не існує заради спілкування як такого. За А.В. Петровським, «спілкування – це багатоплановий процес розвитку контактів між людьми, який породжується потребами спільної діяльності». У спілкуванні людина краще пізнає інших і саму себе, формується як особистість, одержує знання про навколишній світ, засвоює соціальні, моральні, культурні цінності суспільства. Цей процес має багато аспектів і триває все життя.

Ще Уільям Джеймс казав, що для людини «не існує жахливішого покарання, ніж бути наданим в суспільстві самому собі й залишатися абсолютно непомітним».

Потреба у спілкуванні, у пізнанні самого себе формується в підлітковому віці. Експериментальні роботи українських і зарубіжних дослідників свідчать, що на інтелектуальний розвиток людини впливає її спілкування в дитинстві з батьками, вчителями, однолітками.

У психології давно зроблено відкриття, що стиль спілкування діє на особистість, її розвиток, психологічне благополуччя. Ефективність міжособистісних взаємин передбачає здатність правильно оцінювати людей, адекватно сприймати внутрішній світ свій та інших людей, бачити переваги одних та недоліки інших; уміння вступити без упередженості, не нав’язуючи своїх смаків, переваг; прояв доброзичливості, увічливості, терпимості, стриманості, поступливості в сполученні з принциповістю.

Щоб мати справжніх друзів, стати щасливим у сімейному житті, досягнути успіху у своїй діяльності, людина повинна опанувати адекватні форми спілкування. А також вміти задовольняти свої потреби у повноцінному спілкуванні. Навчитися відчувати і правильно сприймати проблеми та потреби інших людей, розв’язувати конфліктні ситуації. Розвивати готовність прийняття допомоги і вчасно її надати. Вміти аналізувати свої вчинки і усвідомлювати своє ставлення до світу. Вміти знімати напруження і почуття тривожності.

Відчувати радість від спільної праці та творчості.

Хочеш спілкуватися – будь чарівливим! Чарівливість – поняття надто неоднозначне. Однак з в певністю можна стверджувати, що чарівливість позитивно впливає на результат спілкування. Коли говорять про людську чарівливість у спілкуванні, то мають на увазі тих, кому щастить у контактах, хто приваблює до себе симпатії і повагу співрозмовників. Наприклад, «чарівливість молодості», про яку ні сам юнак або дівчина навіть не замислюються, проявляється у блиску очей, жвавості рухів, безпосередності реакцій, деякій наївності і гарячності суджень – це все необхідне для того, щоб інші люди сприймали їх як чарівливу істоту, якій можна пробачити навіть зухвалі й необдумані вчинки. Може бути чарівливість ефектної зовнішності, гумору і серйозності, мудрості і простодушності, інтелігентності та невтримної сили, жіноча і чоловіча.

Але всебічно чарівливим здатний бути не кожний. Чому? Психологи, психотерапевти і лінгвісти довгий час намагаються з’ясувати цей секрет. Існує навіть термін фасцинація, що в перекладі означає «зачарування». Зачарувати співрозмовника можна: особливим поглядом (прямий, променистий, якщо і твердий, то обов’язково теплий); особливим голосом (багатий тембр, гнучкість модуляції); особливим ритмом мовлення (то збудливий, то заспокійливий, наче гарний вокальний ритм). Чарівливим оповідачем дійсно бути нелегко, але стати чарівливим співрозмовником при бажанні може стати кожен. Для цього потрібно тільки навчитися слухати…

Вміння слухати - шлях до ефективного спілкування
Homo, que tacere nescit, nescit dicere.
Людина, яка не вміє мовчати, не вміє говорити.

Коли стародавнього філософа Епіктета запитали: «Чому в кожного з нас два вуха і лише один рот?», він відповів: «Щоб ми слухали вдвічі більше, ніж говорили». Вміння слухати – це велике мистецтво, яке є прямим шляхом до успіху в спілкуванні з людьми. Але цьому мистецтву треба вчитися. Уважно слухати іншого – це чи не найбільший комплімент, який ми можемо йому зробити.

Зазвичай людина слухає не стільки співрозмовника, скільки свої власні думки і почуття, які виникають у відповідь на повідомлення партнера, мало розуміє з того, що говорить партнер. Зазвичай нашою першою реакцією на повідомлення буває не розуміння, але оцінювання чи засудження. В розумінні іншої людини є величезний ризик – воно може змінити людину, воно загрожує її особистій стабільності. А люди бояться змін. Часом буває, що достатньо людину просто вислухати, зрозуміти і прийняти, не засуджуючи і не оцінюючи.

Щоб зрозуміти співрозмовника, треба визначити його ціль: в одному випадку співрозмовник хоче засвідчити свою повагу, підтримати взаємостосунки (соціальна ціль), в іншому випадку він зацікавлений в отриманні потрібної інформації (інформаційна ціль).

Якою б не була мета спілкування, варто знати технічні прийоми ефективного слухання і вміти невимушено користуватися ними. Прислухайся до самого себе. Знання власних звичок – це перший крок до їх вдосконалення. Дай зрозуміти співрозмовнику, що ти дійсно його слухаєте. Стеж за тим, щоб твої жести і пози вказували на те, що ти слухаєш співрозмовника.

Вмій зосереджуватися на тому, що говорить співрозмовник. Намагайся зрозуміти не лише слова співрозмовника, але й його почуття. «Шкідливу пораду» можна запропонувати тому, хто хоче, щоб люди уникали його товариства, не бажали з ним спілкуватися, обмовляли поза очі й навіть зневажали:  «Нікого довго не слухай, говори швидше про себе та про те, що тебе найбільше цікавить. Якщо в голові майнула якась думка – не чекай, поки інша людина закінчить свою розповідь, безцеремонно перерви її на півслові. Невже варто марнувати час, слухати якусь пустопорожню балаканину? Швидко обривай буквально на півслові, перебивай...»

Критикувати, але не ображати! Гадаю, навряд чи людині буде приємно, якщо постійно вказувати їй на недоліки, критикувати її поведінку чи зовнішність. Грецький філософ Демокріт стверджував: «Ті, хто люблять ганьбити, не здатні на дружбу». Чому? Тому що, коли людину критикують, вона змушена захищатися і виправдовуватися. Критика дуже небезпечна, бо вражає найдорогоцінніше – людську гідність, самоповагу, породжує образу. Вона не стільки допомагає в житті, скільки створює проблеми.

Критика буває різною. Конструктивна критика, або критика, що творить, – це коли різні якості людини обговорюють для того, щоб похвалити за чесноти і запропонувати способи усунення недоліків. Така критика не сприяє приниженню, в результаті вдається зберегти почуття власної гідності, самоповагу.

Критиканство, або критика, що руйнує, – це здатність в усьому знаходити лише недоліки. Під час такої критики відчувається зверхнє ставлення до тієї людини, яку критикують. Така критика породжує образу і ненависть, руйнує взаємні стосунки.

Вислухати неприємні речі завжди легше, якщо перед цим почуємо кілька приємних слів на свою адресу. Відомо, що пряма критика ображає і відразу ж викликає обурення. Тому, вказуючи людині на її помилки, варто робити це в непрямій формі. Пригадайте: «Якщо людині сказати 99 разів, що вона свиня, то на 100 раз вона захрюкає».

Когось критикувати завжди простіше, ніж визнати свої власні помилки – не вистачає мужності. Щоб сподобатись людям, Дейл Карнегі дає декілька практичних рекомендацій. Давай співрозмовнику шанс врятувати свій престиж. Вказуючи на недоліки, все ж таки почни із похвали. Ніколи не кажи людині у прямій формі, що вона не права. Перш ніж критикувати, визнай свої власні помилки. Спробуй пізнати іншу людину, це набагато корисніше й цікавіше, ніж критикувати. Нікого не засуджуй – це роблять усі навколо. Спробуй зрозуміти і пробачити.

Створи  людині хорошу репутацію, яку вона захоче виправдати. Будь щедрим на похвалу й щирим під час оцінювання. Став запитання замість того, щоб щось вимагати. Намагайся, щоб люди з радістю зробили те, що ти пропонуєш і це було для них нескладним. У випадку, коли об’єктом критики став ти сам, Дейл Карнегі радить ставитися до цього спокійно. Пам’ятай, що ніхто ніколи не штурляє здохлого пса. Неправдива критика часто означає, що ти збудив заздрість і ненависть, тому вона часто є за змістом негативної форми компліменту. Проси, щоб тебе критикували, щоб критика була безкомпромісною, конструктивною, щоб допомагала справі. Пам’ятай, що критика не досконала. Критикуй себе, записуй свої помилки. Вчиняй якнайкраще, а потім розкривай свій старий зонт і нехай дощ критики б’є по ньому без шансів попасти тобі за комір.

Позитивізм – крок до порозуміння

Японці кажуть: «Неможливо змінити світ, але можна змінити себе». Якщо якісь обставини вас засмучують, роздратовують, а змінити їх нема можливості, то треба спробувати змінити своє ставлення до цих обставин чи людей. Саме позитивне мислення дозволяє поставити запону всьому негативному. Якщо людина в усьому буде шукати позитивне, то її життя і життя оточуючих її людей зміниться на краще. Поки в людини не з’явиться потреба в нових знаннях, її нічому навчити неможливо.

Правила етики спілкування такі. Стався до людей дружньо, давай відчути їх значущість і роби  це щиро: «Найголовніша людина на світі – та, що перед тобою». Вітайся й посміхайся при зустрічі першим. Посмішка мало коштує, та дорого ціниться. Пам’ятай: для людини звук її імені – найсолодший і найважливіший звук людської мови. Надавай зворотний зв’язок. Дослухайся до його думки, а не до слів. Дай зрозуміти співрозмовникові, що ти його слухаєш, чуєш і розумієш. Будь ввічливим і тактовним. Будь уважним слухачем. Заохочуй інших розповідати тобі про себе. Коли слухаєш, уникай телевізора, радіо, газети та поглядів у вікно.

Веди розмову в колі інтересів свого співрозмовника. Питай відкрито, не засуджуй, не придирайся, не давай порад. Намагайся зрозуміти мову жестів співрозмовника, тембр голосу, вираз обличчя. Не прагни домінувати за будь-яких обставин. Слухай уважно з перших слів. Проявляй щирий інтерес до співрозмовника. Відповідальні за процес та результат спілкування обидва співрозмовника. Постійно розвивай і поглиблюй всебічні знання та інтереси. Реалізуй себе у творчості, а не в конфліктах.

Учені стверджують, що людина, яка не вміє спілкуватися, буває нестерпно нудною для оточення. Таку людину зазвичай сприймають як гордовиту і злу! Без ефективного спілкування важко почуватися щасливим і думати про успіх спільної справи. Щоб стати приємним і цікавим співрозмовником, необхідно оволодіти навичками ефективного спілкування. Тут у нагоді стануть слова Ф. Ларошфуко, який вважав, що «говорити багато й добре є дар гострого розуму, говорити мало й добре є властивість мудрого, говорити багато й погано є ознакою дурня, говорити мало й погано є ознакою безумного».

Для тих, хто ставить ціль і йде до неї, немає нічого неможливого. Тому опанувати цю складну, але дуже необхідну в житті людини науку – уміння спілкуватися – при бажанні можна, а іноді просто необхідно. Успіхів тобі, читачу, і приємного спілкування!

Література

1. Карнеги Д. Как приобретать друзей и оказывать влияние на людей. К.: Наук. думка, 1989.
2. Карнеги Д. Как перестать беспокоиться и начать жить. К.: Абрис, 1992.
3. Мольц М. Я – это Я, или как стать счастливым. М.: Прогресс, 1991.
4. Пиз А. Язык телодвижений. Луганск: Глобус, 1998.
5. Скотт Д.Г. Конфликты. Пути их преодоления. К.: Внешторгиздат, 1991.
6. Харісова Т.І. Сильний, хто перетворює ворога на друга. Методичні рекомендації психолога щодо розв’язання спірних питань у взаєминах між людьми. Львів, 2006.
7. Цимбалюк Ю., В. Краковецька Г.О. Крилаті латинські вислови. К.: Вища шк. 1976.

Т.І. Харісова, викладач психології Львівського державного аграрного університету

Перевір себе

Тест «Чи вмієте Ви спілкуватися?»

(відповідайте на запитання «так», «ні» або «не знаю»)

Завтра Ви йдете на побачення. Ви схвильовані, міркуєте про це, можливо, важко засинаєте. Ви приїхали в місто, де живуть Ваші рідні. Зупинилися в одного з них, інші знають про Ваш приїзд, і не можна їх не відвідати. Ви відкладаєте візит до останнього моменту?

Вас попросили виступити на зборах з якимось повідомленням. Ви незадоволені?

Життя «дало тріщину», і справи не йдуть до ладу, і в коханні проблеми. Чи Ви поскаржитесь навіть не дуже близькій людині?

Настрій поганий. На вулиці до Вас підходить незнайомець і просить показати дорогу. Ви відповідаєте роздратовано?

До старих неприємностей додалася сварка з батьками. Чи поясните Ви її тим, що батьки і діти ніколи не зможуть домовитися між собою?

Знайомий позичив у Вас невелику суму грошей і забув про це. Чи нагадаєте Ви йому про цей борг?

У їдальні або кафе Ви отримали твердий шніцель. Ви влаштуєте скандал?

В електричці навпроти Вас сидить людина, яка хотіла б поговорити. Ви відповідаєте на її  запитання коротко, подумки посилаючи її в ... інший вагон?

В магазині черга по необхідне Вам спортивне взуття. Ви будете чекати?

Ваша подруга (товариш) посварилися з іншою Вашою подругою (товаришем). Обидві (обидва) запитують Вас: хто правий? Ви охоче їх розсудите?

Вам подобається якась акторка, а Ваша приятелька вважає її вульгарною. Її думку ви категорично відхиляєте, визнаючи тільки свій смак?

Товариш просить Вас перевірити твір або задачу з алгебри. Прохання викликає у Вас прикрість?

Ключ: підрахуйте, скільки балів ви набрали: «так» – 2 бали; «ні» – 1 бал; «не знаю» – 0 балів.

Інтерпретація:

• Від 26 до 28 балів. Вас не можна назвати комунікабельним. Ви прагнете до самотності, хоча самі себе за це караєте. Будь-яка колективна справа Вас дратує, Ви намагаєтеся від неї ухилитися. Це ускладнює контакти з оточенням. Можливо, справа не в тому, що Ви не хочете бути «у зграї», а у Вашому небажанні йти назустріч іншим людям.
• Від 24 до 25 балів. Ви не дуже говіркі, самі навряд чи почнете розмову. Товаришів у Вас небагато, хоча ті, хто знає Вас давно, пробачає Вам замкнутість, розуміючи, що це не головне. Перехід на нове місце роботи або навчання Вас лякає саме через необхідність нових контактів. Хоча буває, що, захопившись якоюсь справою, Ви забуваєте про свою відлюдькуватість і стаєте комунікабельною людиною. Ось такий стан і намагайтеся підтримувати.
• Від 19 до 23 балів. Ви досить комунікабельні і в незнайомій компанії почуваєтеся у «своїй тарілці». Нові знайомства Вас не бентежать, але й ні до чого не зобов’язують. У розмові Ви можете вільно вставити слівце, однак у дискусії вступаєте рідко. Іноді Ваш сарказм, викликає роздратування, в майбутньому, жартуючи, контролюйте себе.
• Від 14 до 18 балів. У Вас із спілкуванням усе гаразд. Завдяки допитливості Ви вмієте слухати. В спілкуванні, не гарячкуєте, не пригнічуєте інших, а намагаєтеся переконати. Нові контакти даються Вам легко і просто. Найчастіше Вас дратує багатослів’я, метушливість, екстравагантність. Але Ви поводитеся стримано.
• Від 9 до 14 балів. Ви дуже комунікабельні. Вам слід трішки стримувати допитливість, менше говорити, а головне – рідше висловлювати свою думку з будь-якого приводу. Ви полюбляєте бути в центрі уваги. Відмовляти Ви не вмієте, навіть коли не можете виконати прохання. Вас легко вивести з рівноваги, але, на щастя, ненадовго. Вам слід бути посидючим, стриманішим, не пасувати перед проблемами.