Як здати екзамени без проблем і успішно? Це питання хвилює майже кожного учня, але не кожному вдається його вдало розв’язати. Існує думка, що екзамени – це лотерея. Як можна пояснити той факт, що одні учні завжди виграють, а інші, нажаль, ніколи. Виходить, що ця думка є помилковою.

Насправді все набагато простіше. Екзамени – не просто звіт про засвоєння певної суми знань з якогось предмету чи деяких питань. Екзамен (від лат. еxamen – випробування, що очікують нас на кожному кроці) – це багатокомпонентний процес, де кожна складова має свою певну функцію.

І дійсно, на кожному кроці протягом усього свого життя людині доводиться здавати екзамени, бо людське життя здебільшого складається з запитань та відповідей. Справитися з цим легше людині, яка краще підготовлена до життя, яка вміє долати труднощі або яка хоче цьому навчитися і вчиться.

Отже, процес підготовки до екзаменів можна умовно розділити на дві частини. Перша – теоретична підготовка, під час якої ми повторюємо вивчений раніше матеріал, методи його застосування на практиці, вивчаємо ті розділи дисципліни, які з тих або інших причин були пропущені, а також систематизуємо отримані нами знання, розбираємося в тому, що залишилось незрозумілим. Друга – психологічна підготовка, коли ми настроюємося на успішне складання екзаменів.

Відомо ряд психологічних факторів, які впливають на результат здачі екзаменів:

• особливості розвитку  емоційно-вольової сфери (самоконтроль, самоорганізація, самовиховання);
• розвиток індивідуальних особливостей особистості (темперамент, характер, виховання, культура поведінки, звички тощо);
• інтелектуальні можливості студента (рівень розвитку сприймання, уваги, пам’яті, мислення, уяви, мовлення);
• мотивація навчання;
• рівень знань та навичок самостійно їх здобувати (робота на уроці та вдома, самостійна робота з книжкою, підготовка до занять, підготовка домашніх завдань, читання додаткової літератури тощо);
• міцні знання з того чи іншого предмету;
• рівень сформованості самооцінки (висока, адекватна чи низька);
• комунікативні вміння і навички особистості учня.

Результат екзамену прямо пропорційно залежить від рівня впевненості, з яким тримається учень. Рівень впевненості є ознакою адекватності чи неадекватності самооцінки і характеризується вмінням особистості адекватно оцінювати себе і свої можливості.

ТЕСТ: чи впевнені ви в собі?

Інструкція: щоб перевірити наскільки ви впевнена людина, необхідно дати відповідь «так» чи «ні» на поставлені запитання:

1. Чи часто ви відчуваєте раптову втому, хоча й не перевтомлювалися?
2. Чи буває, що ви раптом не можете згадати, чи зачинили за собою двері?
3. Чи часто ви засмучуєтесь без причини?
4. Чи лякаєтесь іноді, коли задзвонить телефон?
5. Чи часто вам сняться сни?
6. Чи швидко ви приймаєте рішення?
7. Чи любите ви знайомитися з новими людьми?
8. Чи прокидаєтеся вночі з відчуттям голоду?
9. Чи хочеться вам часом побути на самоті?
10. Чи керуєтеся ви у своїх вчинках здебільшого тим, чого очікують від вас інші?

Ключ: підрахуйте кількість набраних балів. За позитивні відповіді на 1, 2, 3, 4, 8, 10 запитання і за негативні на 5, 6, 7, 9, запишіть собі по одному балу.

Інтерпретація: максимально Ви можете отримати 10 балів.

7–10 балів: ви невпевнена в собі людина, і цю рису можна вважати великим недоліком,  який приносить багато шкоди в повсякденному житті;

4–6 балів: у вас виражена потреба почувати себе упевнено. Іноді ви довго вагаєтеся перед прийняттям важливого рішення, але         недоліком це назвати важко;

1–3 бали: ви досить впевнені в собі й вільні від необачних вчинків, характерних для невпевнених людей.

0 балів: ви занадто самовпевнені, а це вже дуже великий недолік.

Невпевненість      

Невпевненість – одна з причин, яка перешкоджає людині досягнути своєї мети, справитися із своїми проблемами. Особливо невпевненість заважає учню, як в процесі засвоєння знань, так і під час екзаменів. Якщо випускник школи впевнений в собі й чітко усвідомлює мету отримання знань, працьовитий і допитливий, вміло та з інтересом реалізує свої здібності, задовольняючи власні інтереси, йому цікаво вчитися і засвоєння знань в такому випадку відбувається якісно.

Знання, навички та вміння

Знання, розуміння того, що треба робити, відіграють важливу роль в процесі навчання і подальшому звіті про його результати. Не менш важливе значення в процесі засвоєння знань має чітке уявлення про те, як  це робити, як найкраще реалізувати бажане або необхідне.

Як правило, учні ігнорують такий компонент – як це робити, а саме, як набуті знання використовувати на практиці. Багато з них часто попросту наполегливо зазубрюють матеріал, не надаючи значення тому, як вони це робили. Тому перед самим екзаменом  вони від хвилювання просто не можуть повністю пригадати засвоєний на передодні матеріал.

Добре знання предмета важливе для успіху, але не менш важливим є і вміння це продемонструвати саме тоді, коли потрібно. На оцінювання знань учня впливає не тільки рівень його знань чи психологічна підготовка до екзамену, а ще й позиція самого вчителя. На поведінку екзаменатора можуть вплинути те, як учень ставився до предмету протягом року, а саме: рівень зацікавленості предметом, робота на уроках, підготовка домашніх завдань, виконання додаткових вправ з окремих тем чи питань, а також поведінка на уроках, тобто ставлення до вчителя, повага до його праці та однокласників.

Виникає питання: коли йти відповідати – першим, останнім чи в середині? Як вибрати місце в аудиторії для підготовки до відповіді? Як поводитися на екзамені? Як подолати хвилювання перед екзаменом? Безумовно усе це має велике значення при здачі екзамену.

Теоретична підготовка до екзамену

Теоретична підготовка до екзамену – це запорука успіху. Конкретний план підготовки до іспиту передбачає таке.

• Продумайте місце для занять.
• Приберіть зайві речі. Платон вважав, що «порядок на столі залишає місце в голові для думок».
• Зручно розташуйте необхідні підручники, зошити, папір, олівці тощо.
• Створіть відповідний інтер’єр: ввести такі кольори, як жовтий та фіолетовий (вони підвищують інтелектуальну активність, наприклад, наклеїти чи повісити якусь картинку в таких тонах).
• Складіть план.
• Визначте, хто ви – «сова» чи «жайворонок». Залежно від цього максимально завантажте ранішні чи вечірні години.
• Конкретизуйте, чітко визначте, що саме будете вивчати в цей день. Починайте з того, що знаєте гірше за все або з найважчого розділу. Якщо «немає настрою» – з того матеріалу, який знаєте найкраще, який для вас цікавіше.
• Через кожні 40 хвилин робіть перерву 10 хвилин (можна полити квіти, помити посуд, зробити зарядку).
• Корисно повторювати матеріал за питаннями, ніж просто читати весь підручник і намагатися його запам’ятати. Коротко запишіть все, що запам’ятали, потім перевірте себе за підручником. Зверніть увагу на підзаголовки, правила і виділений текст. Перевірте правильність дат, основних фактів. Знову ще раз уважно прочитайте підручник.
• У кінці кожного дня треба перевірити, як ви засвоїли матеріал. Коротко запишіть плани всіх питань, які були пропрацьовано в цей день.
• Обов’язково складайте плани, схеми, відповідайте на папері.
• Відповіді на складні питання повністю чи розгорнуто розкажіть мамі, товаришеві, будь-кому, але так, як це вимагається на екзамені. Спробуйте записати відповідь на магнітофон, а потім прослухати її. Відповіді на важкі питання спробуйте розказати перед дзеркалом.
• Головне не зазубрюйте, намагайтеся зрозуміти. Концентруйте увагу на ключових думках. І. Гете говорив: «Чого не розумію, тим не володію».
• Вчіться краще орієнтуватися в матеріалі, який засвоюєте.
• Щоб зрозуміти якусь тему, в процесі її вивчення оволодівайте відповідним науковим поняттям, а іноді й системою понять.

ТЕСТ: Хто ви: «Сова» чи «жайворонок»?

Як відомо, є тип людей, які віддають перевагу ранковим годинам для роботи чи інших занять; в цей час доби вони мають найбільшу працездатність. Таких людей називають «жайворонками». «Сови» більш діяльні у вечірні години.

Інструкція. Цей тест дає можливість визначити свою належність до однієї з двох категорій і зрозуміти, в який час доби ви маєте найбільшу працездатність.

Ключ: підрахуйте бали, які Ви набрали.

Інтерпретація: якщо ви набрали:

від 0 до 7 балів: ви «жайворонок»;

від 8 до 13 балів свідчить про невизначеність. Ви аритмік, який час від часу впадає то в одну, то в іншу крайність;

від 14 до 20 балів: ви «сова».

Варто додати, що в кожного типу свої переваги. Так що тільки від вас залежить, чи зможете ви ними скористатися.

Психологічна підготовка до екзамену

Безумовно, теоретична підготовка – це запорука успіху. Але зустрічаються винятки. Що заважає учню добре здати екзамен при хорошій теоретичній підготовці? Звичайно, хвилювання. Важливою психологічною причиною зростання стану хвилювання є усвідомлення людиною факту, що вона не досягає того рівня, на який здатна. Важливим для учня є вміння  вибратися з цього зачарованого кола, на якому утримується хвилювання, і зосередитися на власних проблемах та їх розв’язанні за допомогою свого мислення. Це допомогло б йому зменшити хвилювання. Головне: не думати про нього, бо якщо ми зайняті думками про хвилювання, то від цього наш страх перед іспитами тільки посилюється.

Психологи визначили такі причини хвилювання:

• неадекватна самооцінка;
• низький рівень знань і навичок;
• особливості стану нервової системи;
• особливості розвитку емоційно-вольової сфери;
• упереджене ставлення до предмету;
• складнощі в стосунках з учителем.

Релаксація

Опанування релаксаційними методами не тільки знімає передекзаменаційне хвилювання, а ще дає можливість відчути себе впевненим.

Релаксація (від лат. relaxation – зменшення напруження, послаблення) – це стан спокою і розслаблення в результаті зняття напруги, після сильних переживань або фізичних зусиль. Активна релаксація підвищує природну адаптацію людського організму – як психічну, так і фізичну.

Релаксаційна вправа 1: «Аутогенна медитація».

Оберіть зручну позицію сидячи. Заплющіть очі, розслабтеся, налаштуйте дихання на прийнятний для вас ритм. Сконцентруйтеся на диханні, на видиху, подумки промовляйте ключове слово. Краще, якщо воно не буде мати конкретного предметного значення, наприклад, слово «ом», «том» тощо. Виконуйте вправу 15–20 хвилин. Відчуйте спокій, поліпшення самопочуття.

Релаксаційна вправа 2: «Дихання».

Сядьте зручно. Розслабтесь і заплющіть очі. За своєю командою спробуйте відключити свою увагу від зовнішнього середовища і сконцентруватись на власному диханні. Не керуйте диханням, намагайтесь не порушувати природний ритм. Виконуйте вправу 5–10 хвилин.

Звичайно, це далеко не всі способи зниження хвилювання перед іспитами. Існують й інші досить ефективні способи зменшення страху перед іспитом, зокрема такі, як психологічний тренінг, самонавіювання, аутотренінг.

Коли йти відповідати?

Вирішуйте самі, коли вам заходити до класу, але варто знати, що наприкінці дня вчитель вже втомлений і не такий уважний, яким був на початку, і оцінки, як правило, нижчі. Педагогічний  стереотип спрацьовує так, що «сильні йдуть першими». Якщо ви відчуваєте, що знаєте трохи більше, ніж на «чотири», йдіть у першій п’ятірці і ви її отримаєте! Ті, кому потрібна «трійка», йдуть останніми. Тут теж спрацьовує своєрідний стереотип. Якщо вам не потрібна «трійка», ніколи не йдіть останнім! А тому приходьте на екзамен заздалегідь, бо таких бажаючих, як ви, багато.

Що заважає на екзамені?

Надмірна самовпевненість. На екзамені необхідно продемонструвати певний, офіційно визначений обсяг знань. Через те починайте завжди в рамках, передбачених запитанням білета.

Надмірна невпевненість може значно погіршити вашу оцінку.

Надмірна зарозумілість. Безапеляційність – біда багатьох учнів. Не прагніть продемонструвати впевненість у власних знаннях. Впевненість треба виявляти в поведінці, а не у висловлюваннях.

Рекомендації щодо психологічної підготовки до екзаменів.

• Обов’язково відвідуйте передекзаменаційні консультації. Саме там можна отримати відповідь на незрозумілі питання. Вчителі на консультаціях, як правило, звертають увагу на питання, які викликали труднощі в учнів при відповідях на протязі року при вивчені тої чи іншої теми. А ще з’ясуєте для себе, який рівень знань треба мати.
• Зосереджуйтеся на конкретних завданнях.
• Продумуйте програму підготовки на кожний день і чітко її виконуйте.
• Обов’язково складайте план відповіді на кожне питання, причому на окремому аркуші паперу, щоб під кінець дня ви бачили деяке матеріальне відображення своєї праці.
• Обов’язково розв’язуйте практичні завдання.
• Залишіть один день перед екзаменом на те, щоб знову повторити всі плани відповідей, а перед усним екзаменом переказати їх будь-кому або самому собі.
• Не повторюйте білети за порядком, краще напишіть номери на листочках і тягніть, як на екзамені.
• Кожен раз, перед тим як розповідати білет, пригадайте і запишіть план відповіді. Якщо це вийшло легко, можете не розповідати – це питання ви знаєте добре. Розповідайте тільки те, в чому ви відчуваєте важкість.
• Стежте за своїми рухами, мімікою, голосом. Пам’ятайте, що ваша мова, весь ваш вигляд повинні виражати впевненість в собі і в своїх знаннях.
• Уявіть собі, як ви підходите до екзаменаційної комісії та впевнено відповідаєте на всі запитання.
• Звечора припиніть підготовку. Ви втомилися: вмийтеся, прогуляйтеся, добре відпочиньте вночі.
• Екзамен – це своєрідна боротьба, в якій треба вміти себе відстояти.
• Ніколи не виходьте відповідати з чистим аркушем паперу, навіть якщо добре знаєте матеріал.
• Списування із шпаргалок – надзвичайно стресова ситуація. Ваше хвилювання обов’язково помітить вчитель. Вважайте, що при переписуванні зі шпаргалок знижується обсяг пам’яті та зникає самостійність мислення.
• Починайте відповідати з добре відомого питання.
• Особливу увагу зверніть на теоретичні визначення та формулювання понять.
• Використовуйте у своїх відповідях графіки, конкретні цифри, дати і факти. Особливий ефект справляє графік, намальований не заздалегідь, а в процесі відповіді.
• Переконайтеся, що в готовій відповіді є вступ, основна частина і висновок. Фінальні фрази повинні бути найяскравішими.
• Уважно послухайте відповідь свого попередника, щоб збагатити свою відповідь.
• Проявляйте повагу у своєму ставленні до вчителя. Ставтеся до нього позитивно. Тримайтеся з гідністю.

Налаштуйтеся на успіх і ви обов’язково його досягнете!

Література

1. Гільбух Ю.З. Як учитися і працювати ефективно. НОП для учнів гімназій і ліцеїв. Київ, 1994.
2. Грегор. О. Как противостоять стрессу. СПб., 1994.
3. Лукашевич М.П. Теория и практика самоменеджмента. 2-изд. К.: МАУП, 2002.
4. Орлов Ю.М. Восхождение к индивидуальности: Книга для учителя. М.: Просвещение, 1991.
5. Общая психология. Под ред. А. В. Петровского. М.: Просвещение, 1986.
6. Самоукина Н. В. Игры, в которые играют. Психологический практикум. Дубна: Феникс, 1997.
7. Харісова Т.І. Психологічна адаптація у вищому навчальному закладі. Методичні рекомендації психолога. Львів: ЛДАУ, 2005.
8. Цимбалюк Ю. В., Краковецька Г. О. Крилаті латинські вислови. К.: Вища школа, 1976.

Т.І. Харісова, викладач психології кафедри філософії та політології Львівського національного аграрного університету