№4, 2025

Золото з «пірамід» скіфів

Серед істориків немає єдиної думки про те, де саме була батьківщина скіфів. Але, починаючи з VII століття до нашої ери, вони населяли територію від Дунаю на заході і до Дону на сході.

Віхи історії

На території сучасної України збереглися їхні поховання у формі курганів, які стали неоціненним джерелом інформації для дослідників скіфської доби. Але протягом багатьох століть кургани приваблюють і грабіжників, які полюють на золото.

Курган Товста могила, на Дніпропетровщині, теж був пограбований у давнину. Невідомо, що саме забрали злодії, але всього їм знайти та забрати не вдалося. 1971 року курган почала досліджувати археологічна експедиція на чолі з Борисом Мозолевським. Цей період можна вважати золотим століттям для дослідників скіфських курганів. Тоді у степовій зоні України йшло масштабне меліоративне будівництво та будівництво кар'єрів для видобутку руди, а пагорби перешкоджали роботі. Але перед тим, як зрівняти із землею, їх мали дослідити археологи. Держава забезпечувала такі роботи технікою.

Товста могила – не надто великий курган, за обсягом він приблизно в 15 разів менший від царських курганів того періоду.

Борис Мозолевський виявив 21 червня 1971 року пектораль у дромосі – коридорі, який веде до похоронної камери. Поруч із нею був залізний меч у золотих піхвах. Грабіжники не дісталися цих скарбів тому, що в дромосі стався обвал і вони прорили курган з іншого боку.

Пектораль містить скульптурні зображення 160 предметів, складається з трьох фризів або рівнів, які розділені джутом і чітко відрізняються за композицією. Про те, що означають деякі малюнки, думки вчених розходяться. Так. у центрі верхнього фризу двоє чоловіків тримають овеча руно. (Як ми знаємо, за допомогою його в давнину добували золотий пісок). Існує навіть версія, що це руно за своїми контурами відповідає обрисам Скіфії — країни, яка в майбутньому стала Україною. Скіфологи вважають, що в центрі композиції зображено панцир — предмет військового одягу скіфів, схожий на шкіряну сорочку, вкриту залізними платівками, а двоє чоловіків шиють або лають його.

На цьому ж фризі можна побачити і інших людей, і свійських тварин.

На зовнішньому ярусі розташовані: два грифони, що нападають на коня, олень, якому пантера вчепилася в горло, кабан, на якого нападають, і заєць, що тікає від собаки. Ці сцени символізують смерть та боротьбу за життя. По краях розміщені по дві мініатюрні скульптури комах – степових ковзанів.

Дослідники вважають, що середній рівень символізує вічність. Він є зображенням куща, що виростає з одного кореня і розходиться в різні боки – своєрідна інтерпретація ідеї світового дерева, яку підкреслюють квіти в орнаменті та спіраль, що є символом вічного руху життя.

На нижньому фризі зображені різні тварини: собаки, кабани та навіть комахи. Тут також можна побачити традиційну для скіфів сцену мук: міфічні хижаки нападають на коня. Якщо в правій частині фризу тварина ще чинить опір, то в лівій вже змирилося. Вважається, що три фризи, три рівні – це відображення трьох міфологічних світів: верхнього, середнього та нижнього.

Унікальна знахідка відома далеко за межами України. Інформація та фото пекторалі опубліковані більш ніж у 2000 статтях та книгах, написаних багатьма мовами світу. Єдиної думки про те, що ж хотів висловити творця цього шедевра немає. Сам Б.М. Мозолевський пише, що це твір «... вікового симфонічного звучання та глибинного філософського змісту. Мови в краплі роси, у ній відбився як весь блиск, все сяйво скіфського золота, а й висока душа цілого народу».

Пектораль виготовлена із 160 окремих деталей. Їх припаяли відповідно до задуманої композиційної схеми. При виготовленні пекторалі використовувалися техніки лиття за восковою моделлю, карбування, гравіювання, філігрань, паяння, інкрустація кольоровими емалями. За різними припущеннями, така майстерня могла бути розташована в Афінах, поряд із сучасними Салоніками, або ж у Пантікапеї (нині Керч).

Пектораль із Толстої могили зберігається у Музеї історичних коштовностей на території Києво-Печерської лаври. Іноді в експозиції відвідувачі бачать саме її, а іноді її копію, яку нефахівцеві складно відрізнити від оригіналу.

Існують інші копії. Незважаючи на те, що такі копії мають дуже високу якість і є цінними власними силами, деякі дуже дрібні деталі, які важливі для дослідників, можна добре розглянути тільки на оригіналі. Наприклад, в одного з бичків на лобі між рогами можна побачити зображення, яке деякі вчені трактують як солярний (сонячний) символ. Але Юрій Болтрик каже: якщо подивитися на справжніх живих бичків, у багатьох із них шерсть між рогами справді закручується у своєрідний «вихор». «Майстер, який створював пектораль, був ще й дуже спостережливим і точно відобразив зовнішній вигляд тварини», – пояснює археолог.

З лютого по серпень 2014 року в Музеї Аллард Пірсона в Амстердамі відбулася виставка «Крим: золото та секрети Чорного моря». Понад 2 тисячі предметів із колекцій п'яти музеїв, один з яких знаходиться в Києві, чотири – в Криму Україна відправила до Голландії.

У березні 2014 року Росія захопила Крим та Україна заявляла, що «експонати не можуть бути повернуті на окуповану територію». «Скіфське золото» стало предметом суперечки між країнами. Процедуру передачі цінностей припинили. Боротьба за ці артефакти тривала близько 10 років. Нарешті, 14 грудня 2016 року Окружний суд Амстердама оголосив рішення про необхідність повернути всі експонати Україні. Суд наголосив, що предмети спірної музейної колекції є культурними цінностями, що незаконно перебувають на території Нідерландів, і що музейні артефакти належать державі Україна, мають бути повернені на підставі положень Конвенції ЮНЕСКО.

У 2016 році поліція Іспанії повідомила, що на приватному аукціоні продають золоті вироби, які датуються греко-скіфським періодом між VIII і IV століттями до нашої ери скофські золоті. Артефакти вкрали з українського музею. Було заарештовано трьох громадян Іспанії та двох громадян України.

Існують інші копії. Незважаючи на те, що такі копії мають дуже високу якість і є цінними власними силами, деякі дуже дрібні деталі, які важливі для дослідників, можна добре розглянути тільки на оригіналі. Наприклад, в одного з бичків на лобі між рогами можна побачити зображення, яке деякі вчені трактують як солярний (сонячний) символ. Але Юрій Болтрик каже: якщо подивитися на справжніх живих бичків, у багатьох із них шерсть між рогами справді закручується у своєрідний «вихор». «Майстер, який створював пектораль, був ще й дуже спостережливим і точно відобразив зовнішній вигляд тварини», – пояснює археолог.

О.М. Корнієнко, доктор історичних наук, провідний науковий співробітник Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України