Чай – род тропічних вічнозелених багаторічних рослин родини чайних, часто його приєднують до роду камелія. Є два види: чай китайський (китайська та японська різновидності) – кущ висотою до 3 м, що росте у гірських районах Південно-Східної Азії; чай ассамський ( включає цейлонський – природний гібрид китайського чаю з ассамським) – дерево висотою до 10-15 м, у лісах Ассама (Індія). Обидва види поширені в культурі.
Продукт чай отримують з листя рослини чай найчастіше зів’ялюванням, скручуванням, ферментацією, сушінням. Випускають чай байховий (розсипний) та пресований (плитковий). У залежності від способу обробки листя розрізняють чорний чай, зелений чай (кок-чай), жовтий чай, червоний чай (оолонг).
Настій листя чаю китайського або іншого сорту готують так: 1 чайну ложку сировини залити 500 мл окропу, настояти 5 хв, вживати по 200 мл вранці та в обід. Лікувальні властивості фізіологічно активних речовин чайного листа зумовлені наявністю алкалоїдів (до 5%), що належать до ксантинів (кофеїн, теобромін, теофілін), дубильних речовин (до 35%), флавоноїдів, ефірної олії, вітамінів (С, В1, В2, К, Р, РР), біометалів та інших речовин. При заварюванні чаю в екстракт переходить більшість зазначених речовин. Терпкий в’яжучий смак надають чайному напою, головним чином, дубильні речовини і, в першу чергу, танін. Букет чаю створює ефірна олія, що містить понад 500 природних хімічних речовин.
Своєрідну дію на організм людини проявляють алкалоїди чаю. Серед них найбільш виражену стимулюючу дію на центральну нервову систему проявляє кофеїн. Склянка міцного напою з чайного листя містить від 0,03-0,08 г кофеїну, що відповідає терапевтичній дозі цього засобу.
Механізм стимулюючої дії кофеїну на центральну нервову систему вперше встановив відомий російський вчений-фізіолог лауреат Нобелівської премії І.П.Павлов. Згідно з його дослідженнями стимулююча дія цього алкалоїду на кору головного мозку зумовлена його властивістю підсилювати і концентрувати процеси збудження, послаблювати умовне гальмування, покращувати рефлекторну діяльність головного мозку. Кофеїн зменшує втому, сонливість, полегшує сприйняття, покращує розумову та фізичну діяльність.
Впливаючи безпосередньо на серцевий м’яз, кофеїн прискорює роботу серця, при цьому скорочення міокарду стають більш інтенсивними. При зниженні артеріального тиску, колапсі та шокових станах кофеїн викликає гіпертензивну реакцію. При нормальному кров’яному тиску кофеїн не викликає його суттєвих змін .
Досить цікава дія кофеїну на судини: під впливом цього алкалоїду судини смугастих м’язів, серця, нирок розширюються, а органів черевної порожнини – звужуються. Судини мозку при дилатації під впливом кофеїну звужуються, що зумовлює його лікувальний ефект при мігрені.
Кофеїн стимулює виділення шлункового соку, зменшує агрегацію тромбоцитів. Алкалоїди теобромін і теофілін переважно впливають на нирки, підвищуючи діурез.
Молекулярний механізм дії алкалоїдів чаю включає два аспекти:
1.Пригнічуючи активність ферменту фосфодіестерази, ці фізіологічно активні речовини сприяють накопиченню внутрішньоклітинного циклічного аденозинмонофосфату, що призводить до посилення обміну речовин.
2. Ксантин має властивість взаємодіяти зі спеціальними аденозиновими (пуринергічними) рецепторами мозку, ендогенним лігандом яких є пуриновий нуклеозид – аденозин. Аденозин є ендогенним медіатором, що проявляє пригнічуючу дію на центральну нервову систему. Заміна кофеїном аденозину приводить до збуджуючого ефекту.
Таким чином, фізіологічно активні речовини чаю мають природне походження і впливають на фізіологічні механізми діяльності нервових клітин та міокарду.
Настій чайного листя найбільш відомий в світі як напій, що застосовують щоденно після прийняття їжі. Він корисний при перевтомі, стомленні, швидкому зниженні розумової та фізичної працездатності, як перша допомога при станах, що характеризуються пригніченням функції центральної нервової системи, ослабленні серцевої діяльності та дихання, при переохолодженні.
Дубильні речовини чайного листа - катехіни проявляють Р-вітамінну активність, підвищують засвоєння організмом аскорбінової кислоти, зміцнюють стінки капілярів, зменшуючи можливість розвитку кровоточивості. Для катехінів чаю характерна в’яжуча, протимікробна дія, а також властивість стимулювати функцію залоз шлунка, сприяючи кращому травленню. Міцний чай можна застосовувати як зовнішній засіб у вигляді примочок при кон’юнктивітах, сонячних опіках, дерматитах.
Більш виражені цілющі властивості проявляє настій з листя зеленого чаю. Крім вище зазначеної дії чорного чаю, для зеленого чаю характерна більш виражена регулююча дія на окислювально-відновні процеси. Зелений чай стимулює кровотворення, знижує кількість холестерину, нормалізує водно-сольовий обмін, діє як радіопротектор, сприяючи більш швидкому виведенню з організму радіоактивних елементів, покращує роботу серцево-судинної системи, функції нирок. Відомо, що у тих країнах, де частіше вживають зелений чай, менша поширеність атеросклерозу і гіпертонічної хвороби.
В Японії, Китаї, Кореї та інших країнах Сходу існує своєрідний культ чаю, а також ритуал його вживання. Ці народи вживають чай до їди, тоді як європейці, американці - після їди. Настій з кожного сорту чаю готують з водою певної температури: від 70˚ до 90˚ С.
Настій з чорного чайного листя краще готувати з „крутим “ окропом, зеленого - 70˚ С. Чи довго настоювати приготовлений настій чаю: максимальна екстракція здійснюється через 3-5 хв, утримується до 10 хв, а потім починає зменшуватися. В холодному чаї деякі екстраговані речовини випадають в осад, тому цінність такого чаю значно зменшується.
Необхідно зауважити, що занадто міцний чай не можна вживати і здоровим людям, оскільки це може привести до появи серцебиття та болю в серці, перезбудження нервової системи, безсоння. Крім цього, основний алкалоїд чаю – кофеїн, стимулює виділення шлункового соку, що сприяє кращому перетравленню їжі. Але у хворих на шлунково-кишкові захворювання можуть виникати болі в животі при частому вживанні чаю.
Світовий досвід стверджує, що чай - це цілющий напій, чудовими ліками, що допомагають попередити виникнення багатьох хвороб, викликають бадьорість духу, сприяють активному довголіттю, допомагають зберегти молодість, покращують якість життя.
Чай, як напій, можна рекомендувати і дітям, але у невеликій кількості – не більше однієї склянки на день. Це зумовлено тим, що дитячий організм більш чутливий до фізіологічних речовин листків чаю. Крім того, відомо, що до чаю може виникати залежність – стан, коли людина не може не вживати чай як напій.
Тому порада молодим людям не захоплюватися частим вживанням чаю.
І.С. Чекман, член-кореспондент НАН і АМН України, заслужений діяч науки і техніки України, професор, зав. кафедри фармакології та клінічної фармакології Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця
![Математика: проблеми теорії чисел [2]](/images/202404ua/numbers-theory.jpg)
Засновник та видавець