Виникнення терміна «гігієна» пов'язане з давньогрецькою легендою про бога лікування Асклепії (Ескулапе), якому в роботі допомагали дочки – Панакея (Панацея) та Гігієя (Гігієна). На відміну від сестри – цілительки, Гігієя перш за все прагнула запобігати хворобам.
Поруч із гігієною-теорією стоять такі поняття, як «санітарія» та «здоровий спосіб життя». Вони часто використовуються як синоніми, але є невеликі відмінності. Наприклад, санітарія (від лат. sanitas – здоров’я) є комплексом практичних заходів щодо дотримання у суспільстві правил гігієни, поліпшення умов праці та побуту населення. Здоровий спосіб життя (ЗСЖ) можна визначити як стиль життя окремої людини з метою профілактики хвороб і зміцнення здоров’я (режим дня, рух, загартовування, правильне харчування, відмова від шкідливих звичок і так далі).
дочка Асклепія й Епіони
На практиці це виглядає так: гігієніст, який працює в науково-дослідному інституті чи університеті, вивчає різні шкідливі фактори довкілля та розробляє захисні заходи. У разі успіху Міністерство Охорони Здоров’я затверджує нові «санітарні правила», «рекомендації» або «інформаційні листи». Далі санітарний лікар, який працює у санітарно-епідеміологічній станції, знайомить керівників підприємств із цими документами та контролює їх виконання.
А людина, яка веде здоровий спосіб життя, без жодних рекомендацій намагається триматися подалі від усього, що може нашкодити її здоров’ю і дивується, що комусь доводиться пояснювати такі елементарні речі.
Народ завжди відрізнявся спостережливістю. Нічого не знаючи про мікроорганізми, маючи лише загальне уявлення про будову та функціонування людського тіла, люди помічали зв’язок тих чи інших дій із погіршенням чи, навпаки, із зміцненням здоров’я. Це вважається першим, «емпіричним» (від грецького empeirikos – отриманий з досвіду), періодом розвитку гігієни.
Наступний період розвитку гігієни – «науково-експериментальний» – почався на хвилі промислової революції. Отримавши сучасні інструменти та прилади, гігієна не відкрила щось нове, а змогла пояснити давно помічені людьми закономірності.
Про необхідність збереження здоров’я говорять народні прислів’я і приказки: «Не дай боже лікуватися та судитися», «Хворий – лікуйся, здоровий – бережись», «Де здоров’я, там і краса», «Здоровому все здорово, а хворому все немило».
Причому, на думку наших предків, починати дбати про своє здоров’я потрібно якомога раніше: «Бережи сукню знову, а здоров’я змолоду», «Дитиною кволий, так дорослим гнив», «Хто у двадцять років не здоровий, у тридцять не розумний, а в сорок не багатий, тому вік таким не бувати».
Зрозуміло, що готові поради щодо здорового способу життя також були напоготові. Насамперед, про шкоду необдуманих вчинків: «Живи з розумом, так і лікарок не треба», «Здоров’я не купиш – його розум дарує».
Навіщо потрібен ЗСЖ? Навіщо себе в чомусь обмежувати та витрачати час на якісь вправи? Відповідь проста: здоровий спосіб життя допомагає здійснитися мріям. «Здоровий будеш – все добудеш».
Ось вам проста логічна задачка: Вася та Петя хочуть бути льотчиками, а Катя з Мариною – лікарями. Поки Вася ходить до спортзалу, Петя грає у StarCraft. Марина розчиняє свій мозок пивом після дискотеки, а Катя бігає на стадіоні, відпочиваючи після додаткових занять з біології (вчений-фізіолог І.М. Сєченов в 19 столітті довів, що втома набагато швидше знімається не за абсолютного спокою організму, а в результаті зміни виду діяльності).
Питання: коли мине двадцять років, кого ми побачимо у новинах по телевізору? А кого з сумкою пляшок біля контейнера для сміття? Як кажуть, «Худе худим і закінчується».
Здоровий спосіб життя – це система розумної поведінки людини. Ніхто у дитинстві не мріє збирати пляшки. Це доля тих, хто був настільки лінивий, що не зробив нічого, щоб досягти своєї мрії. «Спиш, спиш, а відпочити ніколи», «Ти мене, робото, не бійся, – я тебе не зачеплю». В результаті «Лінощі плетуться так повільно2, що бідність швидко їх наздоганяють».
Щоб чогось досягти, необхідно поставити мету та докласти зусиль для її досягнення. «Життя прожити – не поле перейти». А куди йти, якщо немає мрії, ні мети? «Він пішов своєю дорогою, але заблукав». І вийшов до вже згадуваного сміттєвого контейнера.
Але не будемо про сумне. Мета поставлена, а далі «І висока гора впаде, якщо її підкопувати щодня», «Терпіння і праця все перетруть», «Рудна миша і дошку прогризе». А здоровий спосіб життя допоможе.
Почнемо з режиму дня. Якщо витрачати занадто багато часу на ігри, його може не вистачити на домашнє завдання. Переглянутий уночі фільм завадить сонному мозку розв’язати задачу на ранковій контрольній. Але якщо грамотно скласти свій розклад і його дотримуватися, то весь день проходитиме в певному порядку, і на все вистачить часу. Це допоможе стати організованим, дисциплінованим та акуратним. Як кажуть, «Добре сплановано – наполовину зроблено».
Обговоривши режим, не можна залишити без уваги сон. Щоб бути бадьорим протягом дня, нам потрібно сім–дев’ять годин сну. Лягати спати краще після настання темряви, а вставати на світанку – це відповідає природним біологічним ритмам. За узгодження біоритмів організму та навколишньої природи відповідає шишкоподібна залоза (епіфіз), розташована в центрі мозку, між півкулями. Вона синтезує гормон мелатонін, який, стимулюючи імунну систему та захищаючи геном від ушкоджень, знижує ризик розвитку пухлин, регулює обмін речовин та перешкоджає старінню. Опосередковано, через інші гормони, він контролює зростання, статевий розвиток та статеву поведінку людини. А вироблення мелатоніну найкраще йде при поєднанні двох умов: темрява та сон. Загалом, «З курями лягай, з півнями вставай», «Хто встав до дня, той вдень здоровий».
Звідки ще можна взяти додатковий час на навчання та, надалі, на успішну кар’єру? Чи не витрачати час на хворобу! «Здоров’я підірвати – себе обікрасти», «Міцний тілом – багатий ділом».
Висновок: «Віддай спорту час, а отримай здоров’я», адже «Швидкого та спритного хвороба не наздожене».
Миття рук і тіла, чищення зубів також необхідні – «Чиста вода – для хвороби біда».
Особливу увагу слід приділити харчуванню. Воно має давати достатню (але не надмірну) кількість енергії та містити всі необхідні людині речовини (білки, жири, вуглеводи, мінерали, вітаміни...). Харчування має бути дробовим (близько 4 разів на добу – обґрунтовано циклом перетравлення їжі) та регулярним (організм звикає отримувати їжу в один і той же час і заздалегідь готує необхідні ферменти). Так що «Помірність – мати здоров’я», «Їж, та не жирій – будеш здоровішим», «Гірким лікують, а солодким калічать».
Останній прийом їжі повинен бути не пізніше ніж за 2–3 години до сну. Основний споживач енергії – м’язи – уві сні не працюють. І все, з’їдене перед сном, лягає на людину важким тягарем жиру. Тому й було помічено нашими предками, що якщо «солодко їсться, та погано спиться». І порада була: «Після обіду полежи, після вечері походи!».
Рослинна їжа – джерело вітамінів, клітковини та інших корисностей. Ось і вважалося, що «Хрін та редька, цибуля та капуста лихого не допустять», «Часник та цибуля від семи недуг», «І собака знає, що травою лікуються».
Від корисного перейдемо до шкідливого. «За погану звичку і розумного дурнем називають». І приказок на цю тему видимо-невидимо. Наприклад: «У морі горілки і богатирі тонуть», «Попий, попий – побачиш чортів», «Привітаєшся з горілкою – попрощаєшся з розумом», «Тютюн і здоровань зведе в могилу», «Курити – бісів кадити» (церковне – палити пахощі).
Врахуйте, що «Лінь робить всяку справу важкою», тому будь-яка конструктивна дія вимагає вольових зусиль – не прогулювати уроки, не пропускати тренувань, відмовитися від простягнутої сигарети.
Бажаю, щоб ви втілили усі ваші мрії. Запам’ятайте: «Дорогу здолає той, хто йде» і «Той нічого не зробив, хто нічого не почав».
С.В. Козуля
![Математика: проблеми теорії чисел [2]](/images/202404ua/numbers-theory.jpg)
Засновник та видавець